Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С. Я.

Бим М.Є.

Харченка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на постанову господарського суду Запорізької області від 25 вересня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2009 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до відкритого акціонерного товариства "Запоріжелектромонтаж" про стягнення 14627,97 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, -

Постановою господарського суду Запорізької області від 05 вересня 2008 року залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2009 року відмовлено в задоволенні позовних вимог Управлінню Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до відкритого акціонерного товариства "Запоріжелектромонтаж" про стягнення 14627, 97 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсії.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів скасувати, позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України та перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що обов’язок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці передбачено лише за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМ України. Поряд з цим, після виключення ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"у 2000 році і до вступу в дію з 01.01.2004 року Закону № 1058 (1058-15) діюче на той час законодавство не передбачало обов’язку підприємств, установ та організацій відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Однак такі висновки судів є необґрунтованими та неправомірними з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливими шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах з шкідливими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць на посадах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавством актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку вищевказаних пільгових пенсій.

Згідно ст.ст. 1, 2, 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, як платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування повинні сплачувати вказаний збір у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до досягнення працівниками пенсійного віку. Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 (z0064-04) затверджено Інструкцію про Порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.2004р. за №64/8663 (z0064-04) (надалі - Інструкція).

Відповідно до п.6.4 цієї Інструкції (z0064-04) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Згідно до п.6.8 Інструкції (z0064-04) підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як встановлено судами, громадянину ОСОБА_4 Управлінням Пенсійного фонду України була призначена 25.10.2006 року і виплачуються пенсія на пільгових умовах відповідно до п., п. "б", "з" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"за Списком № 2. При цьому, ОСОБА_4 І працював у ВАТ "Запоріжелектромонтаж"електрозварником ручної сварки у V-го розряду 3І рік 11 місяців та 29 днів, що підтверджується довідкою № 292 від 22.09.2006 уточнюючою особливий характер роботи або умов праці, необхідний для призначення пільгової пенсії.

Згідно Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001 (121/2001) , Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій. Одним із основних завдань Пенсійного фонду України є забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій. Пенсійний фонд України має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що судами попередніх інстанцій обставини справи встановлені повно, але неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Зазначена обставина відповідно до ст. 229 КАС України є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 25 вересня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2009 року та ухвалити у справі нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Запоріжелектромонтаж" на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя 14627,97 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсії.

постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.