ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 лютого 2012 року м. Київ К-37105/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Конюшка К.В.
суддів: Гончар Л.Я., Гордійчук М.П.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу касаційну скаргу Громадської організації "Християнський гуманітарно-економічний відкритий університет"на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.04.2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010 року
у справі № 2-а-12475/09/1570 (2-а-12475/09/1570)
за позовом Громадської організації "Християнський гуманітарно-економічний відкритий університет"
до Державної акредитаційної комісії України
треті особа на стороні відповідача,
що не заявляє самостійних вимог на предмет
спору Міністерство освіти і науки України
про часткове скасування рішення ДАК від 04.11.2008 року
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2009 року Громадська організація "Християнський гуманітарно-економічний відкритий університет"звернулася до Одеського окружного адміністративного суду від 07.04.2010 року з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог) до Державної акредитаційної комісії України про скасування частини 2.5 рішення Державної акредитаційної комісії України від 04.11.2008 року.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.04.2010 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Громадська організація "Християнський гуманітарно-економічний відкритий університет"оскаржила їх в касаційному порядку.
У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та направити матеріали справи на новий судовий розгляд.
Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі наказу Міністерства освіти та науки України від 21.05.2008 року Державною акредитаційною комісією було проведена перевірку позивача з питання дотримання ліцензійних умов надання освітніх послуг у сфері вищої освіти, за результатами якої було складено Акт від 04.06.2008 року (далі –Акт перевірки).
За даними Акта перевірки встановлено, що Християнським гуманітарно-економічним відкритим університетом було порушено приписи пункту 5 статті 18 Закону України "Про освіту"; пункту 1 статті 28 Закону України "Про вищу освіту"; пунктів 2, 3 Порядку ліцензування діяльності з надання освітніх послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 року №1019 (1019-2007-п) .
На підставі даних вказаного Акта перевірки Державною акредитаційною комісією України було прийнято рішення від 04.11.2008 року про припинення освітньої діяльності Християнського гуманітарного-економічного відкритого університету у сфері вищої освіти, що здійснюється без ліцензії. Дане рішення затверджено наказом Міністерства освіти і науки України № 2407-л від 12.11.2008 року (v2407290-08) .
Відповідно до статті 3 Закону України "Про об’єднання громадян" громадська організація є об’єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.
Статтею 49 Закону України "Про освіту"визначено, що для самоосвіти громадян державними органами, підприємствами, установами, організаціями, об'єднаннями громадян, громадянами створюються відкриті та народні університети, лекторії, бібліотеки, центри, клуби, телерадіонавчальні програми тощо.
Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію об’єднання громадян № 169 від 22.09.1997 року, Християнський гуманітарно-економічний відкритий університет було створено як громадську організацію і зареєстровано в Головному управління юстиції Одеської області.
Проте, 20.04.2005 року в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України було внесеного запис № 1 556 105 0001 007226 про заміну свідоцтва позивача та видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи - Християнський гуманітарно-економічний відкритий університет.
Згідно з пунктом 3.1 Статуту Християнського гуманітарно-економічного відкритого університету він здійснює християнську діяльність у сфері середньої та вищої релігійної самоосвіти з теологічних, гуманітарних та соціально-економічних спеціальностей, а також, відповідної після вузівської додаткової самоосвіти.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про вищу освіту"визначено, що вища освіта - рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який ґрунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації; вищий навчальний заклад - освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність.
Відповідно до частини 1 статі 25 вказаного Закону університет - багатопрофільний вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації широкого спектра природничих, гуманітарних, технічних, економічних та інших напрямів науки, техніки, культури і мистецтв, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, відповідний рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення, сприяє поширенню наукових знань та здійснює культурно-просвітницьку діяльність.
Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що у Християнському гуманітарно-економічному відкритому університеті проводився організований навчальний процес, а саме: лекції, консультації, семінари, практичні заняття, лабораторні заняття, контрольні роботи, колоквіуми, курсові роботи, реферати, самостійні роботи, практика, ділова гра, дипломні роботи. Студенти Християнського гуманітарно-економічного відкритого університету отримують знання з різних дисциплін, відвідають лекції з природничих, гуманітарних, технічних, економічних та інших напрямів науки, техніки, культури і мистецтв, здають заліки, іспити або інші форми атестації з будь –якої навчальної дисципліни. Особам, які закінчили Християнський гуманітарно-економічний відкритий університет, рішенням випускної атестаційної комісії присвоюються кваліфікації та видаються дипломи спеціалістів (власного зразка) з зазначенням в ньому назв спеціальностей, які входять до переліку напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.1997 року № 507 (507-97-п) . Позивач має власну матеріально - технічну базу. Також у Християнському гуманітарно-економічному відкритому університеті передбачено посади професорського-викладацького, наукового, інженерно-технічного, адміністративного, виробничого, допоміжного та іншого персоналу.
Крім того, у структурі позивача створені та діють підрозділи (факультети, інститути, кафедри, підготовче відділення, науково-дослідні лабораторії, аспірантура, докторантура, адміністративно-управлінські, учбово-допоміжні та інші підрозділи), які відповідно до вимог пунктів 2, 5, 7 статті 30 Закону України "Про вищу освіту"визначається, як структурні підрозділи вищого навчального закладу III і IV рівнів акредитації.
Враховуючи вищезазначене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивачем проводився організований навчальний процес, пов'язаний з наданням вищої світської освіти.
Відповідно до Порядку ліцензування діяльності з надання освітніх послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 року № 1019 (1019-2007-п) (далі - Порядок) ліцензуванню підлягає діяльність з надання освітніх послуг у сфері вищої освіти: - підготовка фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів за напрямами (спеціальностями); - перепідготовка за спеціальностями; - розширення профілю (підвищення кваліфікації), спеціалізація; - підготовка до вступу у вищі навчальні заклади. Навчальні заклади та інші юридичні особи або фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності розпочинають діяльність з надання освітніх послуг, зазначених у пункті 2 цього Порядку (1019-2007-п) , після отримання ліцензії для провадження діяльності з надання освітніх послуг, а відокремлені структурні підрозділи (філії, представництва тощо) навчального закладу - після проведення ліцензування з внесенням їх до ліцензії навчального закладу.
Відповідно до пункту 10 Порядку (1019-2007-п) ліцензування діяльності з надання освітніх послуг, органом ліцензування є Міністерство освіти і науки України щодо надання послуг у сфері професійно-технічної та вищої освіти.
За вказаних обставин суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що Міністерство освіти і науки України (орган ліцензування) має право перевірити законність та обґрунтованість прийнятих експертними комісіями, регіональними експертними радами, експертними радами Державної акредитаційної комісії та Державною акредитаційною комісією рішень з питань ліцензування.
Положенням про державну акредитаційну комісію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2003 року № 1380 (1380-2003-п) , визначено, що Державна акредитаційна комісія є постійно діючим органом, який забезпечує додержання вимог до ліцензування, атестації та акредитації вищих, професійно-технічних навчальних закладів і закладів післядипломної освіти, підприємств, установ та організацій за напрямами (спеціальностями) та професіями підготовки і перепідготовки фахівців післядипломної освіти та здійснює розгляд і прийняття рішень з питань ліцензування, атестації та акредитації навчальних закладів, розглядає питання та вносить пропозиції Міністерству про припинення діяльності у разі порушення навчальним закладом умов надання освітніх послуг.
Ураховуючи вищевикладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про правомірність проведення Державною акредитаційною комісією перевірки дотримання позивачем ліцензійних умов надання освітніх послуг та прийняття рішення про припинення діяльності Християнського гуманітарно-економічного відкритого університету, яке було затверджено наказом Міністерства освіти та науки № 2407-л від 12.11.2008 року (v2407290-08) .
Доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам та спростовуються вище переліченими нормами права, у зв’язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.
Згідно з частиною 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції, -
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Громадської організації "Християнський гуманітарно-економічний відкритий університет"відхилити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.04.2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України, у строк та у порядку, визначеними статтями 237 –2391 КАС України (2747-15) .