Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач)

суддів: Логвиненка А.О., Донця О.Є.

здійснивши попередній розгляд справи за позовом Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора до Фороської селищної ради (надалі - рада), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 університету біоресурсів і природокористування України (також надалі - Університет), а також третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97 про скасування рішення за касаційною скаргою Фороської селищної ради на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.11.2011 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.04.12 року,-

У жовтні 2008 р. прокурор звернувся з позовом про скасування пунктів 2 та 3 рішення Фороської селищної ради від 2 листопада 2007 р. №15, якими відмовлено ОСОБА_1 аграрному Університету у видачі дозволу на переоформлення земельної ділянки площею 14,18 га та затверджено акти комісії виконавчого комітету селищної ради від 06.07.2007 р. №1 та від 01.11.2007 р. №2, а також про скасування рішення Фороської селищної ради від 21 березня 2008 р. №6, яким припинено Кримському сільськогосподарському інституту ім. Калініна право постійного користування зазначеною земельною ділянкою.

Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.11.2011 р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012 р., позов задоволено частково: скасовано рішення Фороської селищної ради №6 від 21.03.2008 р. про припинення Кримському сільськогосподарському інституту імені М.І. Калініна права постійного користування земельною ділянкою площею 14, 8 га в смт. Форос. У іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскаржуване рішення радою прийнято з перевищенням повноважень та за відсутності встановлених законом підстав для цього. В обґрунтування цього висновку суди послались зокрема на те, що вказана земельна ділянка перебувала у правомірному користуванні ОСОБА_1 університету біоресурсів і природокористування України, який є правонаступником Кримського сільськогосподарського інституту ім.. Калініна, особи, якій земельна ділянка передавалась у постійне користування. Припинення права постійного користування останнього на підставі ч. 1 ст. 141 ЗК України у зв'язку з припиненням його діяльності є необґрунтованим. Крім того при прийнятті рішення врахували, що земельна ділянка за своїми генетико-морфологічними ознаками відноситься до категорії особливо цінних земель, вилучення та зміна цільового призначення яких можлива лише за погодженням Верховної Ради України.

Не погодившись з прийнятими у справі рішеннями відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову першої інстанції та ухвалу апеляційної і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування доводів касаційної скарги вказує зокрема на те, що припинення права постійного користування Кримського сільськогосподарського інституту ім.. Калініна згідно оскаржуваного рішення є правомірним та відповідає положенням ч. 1 ст. 141 ЗК України, оскільки щодо останнього до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення юридичної особи. Обставини щодо віднесення земельної ділянки до категорії особливо цінних земель були встановлені судовим рішенням 09.11.2010 р., тоді як оскаржуване рішення радою було прийнято раніше -21.03.2008 р. Крім того висновок суду про порушення селищною радою порядку вилучення земельної ділянки без погодження Верховної Ради України є помилковим, оскільки вказана земельна ділянка з огляду на припинення юридичної особи, у постійне користування якій була передана, у користуванні інших осіб не перебувала, відповідні документи, які б підтверджували таке право у жодної з них були відсутні. Крім того, вказав на те, що судами при прийнятті рішення не було враховано, що вказана земельна ділянка на час розгляду спору вже була передана в користування інших осіб.

Від ОСОБА_1 університету біоресурсів і природокористування України надійшли заперечення на касаційну скаргу, у яких оскаржувані рішення той вважає обґрунтованими та законними, просить залишити їх без змін.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Фороської селищної ради від 31 березня 1995 року Кримському сільськогосподарському інституту ім. Калініна було передано у постійне користування земельну ділянку площею 14, 8 га для створення учбово-дослідної станції з гірського садівництва та виноградарства та видано державний акт на право постійного користування. Постановою Кабінету Міністрів України від 7 квітня 1997 р. №313 (313-97-п) на базі вказаного учбового закладу створено Кримський державний аграрний університет. На підставі розпорядження Кабінету Міністрів від 31.03.2003 р. №179-р (179-2003-р) на базі Кримського державного аграрного університету створено Кримський державний агротехнологічний університет. Відповідно до розпорядження КМУ від 28 липня 2004 р. №517-р (517-2004-р) на базі Кримського державного агротехнологічного університету створено Південний філіал ОСОБА_1 аграрного університету -Кримський агротехнологічний університет. Постановою Кабінету Міністрів від 30 жовтня 2008 р. №945 (945-2008-п) ОСОБА_1 аграрний університет перейменовано в ОСОБА_1 університет біоресурсів і природокористування України, до складу якого також входить Південний філіал Кримський агротехнологічний університет. Пунктом 6 цієї постанови визначено у тому числі Раді Міністрів АР Крим вирішити в установленому порядку до 1 січня 2009 р. питання про переоформлення ОСОБА_1 університету біоресурсів і природокористування України державних актів на право постійного користування земельними ділянками, які належали юридичним особам, що були включені до складу ОСОБА_1 аграрного університету на правах відокремлених структурних підрозділів.

Згідно статуту ОСОБА_1 університету біоресурсів і природокористування України він заснований на державній власності та перебуває в управлінні Кабінету Міністрів України. Пунктом 2 статуту передбачено, що до складу Університету входить Навчально-дослідна станція гірського лісництва та садівництва, яка раніше входила до складу Кримського сільськогосподарського інституту імені Калініна (п. 2.2. статуту Інституту ім.. Калініна) та для її утворення була надана у постійне користування земельна ділянка площею 14,18 га в смт. Форос.

За викладеного висновок судів попередній інстанцій про те, що усі майнові права Кримського сільськогосподарського інституту ім.. Калініна, у тому числі право користування земельною ділянкою, перейшли до його правонаступника -ОСОБА_1 аграрного університету, перейменованого в подальшому в ОСОБА_1 університет біоресурсів і природокористування України, є правильним.

Частиною першою статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою пунктом «в»визначено припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Оскільки за змістом вказаної норми припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи можливе у випадку, якщо припинення останньої виключає правонаступництво, висновок судів попередніх інстанцій про неправомірність оскаржуваного рішення Фороської селищної ради від 21 березня 2008 р. №6 щодо припинення Кримському сільськогосподарському інституту ім. Калініна на підставі п. «в»ч. 1 ст. 141 ЗК України права постійного користування земельною ділянкою ґрунтується на законі.

При вирішенні спору судами правомірно було враховано, що рішення Фороської селищної ради щодо подальшого розпорядження спірною земельною ділянкою щодо якої було припинено право постійного користування спірним рішенням селищної ради, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09 листопада 2010 р. у справі №5002-28/3808-2010 за позовом Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної республіки Крим до Фороської селищної ради були визнані недійсними, що спростує посилання відповідача на передання вказаної земельної ділянки у правомірне користування інших осіб. При цьому вказаним судовим рішенням, яке має преюдиціальне значення для вирішення даної в силу ст. 72 КАС України (2747-15) , було встановлено, що вказана земельна ділянка за своїми генетико-мрфологічними ознаками відноситься до категорії особливо цінних земель та зроблено висновок, що її вилучення та зміна цільового призначення можлива лише за погодженням Верховної Ради України, чого не відбувалось.

Відтак спірна земельна ділянка перебувала у правомірному користуванні правонаступника особи, якій була передана у постійне користування, фактичне вилучення вказаної земельної ділянки з користування ОСОБА_1 університету біоресурсів і природокористування України було незаконним.

Доводи касаційної скарги про порушення судами норм процесуального права не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних рішень, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 224 КАС України судове рішення не може бути скасоване лише з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело та не могло призвести до неправильного вирішення справи. Оскільки судами попередніх інстанцій обставини справи встановлені повно та правильно застосовані норми матеріального права, судова колегія виходячи з встановлених ст. 220 КАС України (2747-15) меж перегляду судом касаційної інстанції, не вбачає визначених законом підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних рішень.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

Касаційну скаргу Фороської селищної ради залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.11.2011 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.04.12 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.