Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е., Степашка О.І. Федорова М.О.секретаря судового засідання Сесемко А.О,

розглянувши касаційними скаргами Державної податкової інспекції у м. Житомирі та прокуратури Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Житомирський меблевий комбінат»до Державної податкової інспекції у м. Житомирі, Головного управління Державного казначейства України у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення заборгованості,

Приватне акціонерне товариство «Житомирський меблевий комбінат» звернулось до суду з позовом про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000442304/0 від 20.04.2010 р., яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 2 989 956 грн. Одночасно позивач просив стягнути зазначені кошти на його користь.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.10.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011, адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач та прокуратура Житомирської області звернулись з касаційними скаргами, у яких просять скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.04.2010 р. ДПІ у м. Житомирі проведено невиїзну документальну перевірку приватного акціонерного товариства «Житомирський меблевий комбінат» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на розрахунковий рахунок за липень, серпень, вересень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 р., станом на 16.04.2010 р., за результатами якої складено акт № 2189 від 16.04.2010 р.

Згідно цьому акту позивачем, при формуванні податкового кредиту, порушено вимоги

пункту 1.8 ст. 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Такий висновок податкового органу мотивовано тим, що контрагентами ПАТ

«Житомирський меблевий комбінат»не підтверджено факт сплати до бюджету сум податку на додану вартість, заявлених позивачем до бюджетного відшкодування.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДШ у м. Житомирі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000442304/0 від 20.04.2010 р., яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 2 989 956 грн.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі за текстом - Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ) передбачав, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпункт п.п.7.2.4 Закону № 168/97-ВР (168/97-ВР) надає право на складання податкових накладних виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, встановленому ст.9 цього Закону.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 тієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпункт 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР визначає податковий кредит, як суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначену згідно з цим Законом (168/97-ВР) .

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (168/97-ВР) .

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Житомирі та прокуратури Житомирської області -залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року -без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е., Степашка О.І. Федорова М.О.секретаря судового засідання Сесемко А.О,

розглянувши касаційними скаргами Державної податкової інспекції у м. Житомирі та прокуратури Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Житомирський меблевий комбінат»до Державної податкової інспекції у м. Житомирі, Головного управління Державного казначейства України у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення заборгованості.

Керуючись ст. ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Житомирі та прокуратури Житомирської області -залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року -без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.