Головуючий у 1 інстанції - Чуванова А.М.
Суддя-доповідач - Лях О.П.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
02 червня 2011 року справа №2а-16/11/1215
|
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Лях О.П.
суддів Горбенко К.П., Попова В.В.
при секретарі судового засідання: Асєєвій Я.В.
за участю:
представника відповідача - Єршової Ю.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лутугинської міської ради Луганської області на постанову Лутугинського районного суду Луганської області від 31 березня 2011 року по справі № 2а-16/11/1215 за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Лутугинської міської ради Луганської області про визнання рішень протиправними, -
В С Т А Н О В И Л А:
12.10.2010 позивач звернувся до суду із позовом до виконавчого комітету Лутугинської міської ради Луганської області про визнання протиправними рішень від 15 квітня 2010 року за №113 "Про затвердження граничного режиму роботи підприємств громадського харчування на території міської ради" та від 26 травня 2010 року №171/2 "Про встановлення режиму роботи закладів розважального та громадського харчування для суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб". Позовні вимоги мотивує тим, що він здійснює підприємницьку діяльність в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" на підставі свідоцтва про Державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 14.07.2005 року серії НОМЕР_1, виданого Лутугинською районною державною адміністрацією Луганської області, торгового патенту серії НОМЕР_2 від 26.02.2010 року, виданого ДПІ у Лутугинському районі Луганської області, договору оренди приміщення кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" в будинку АДРЕСА_1. Оскаржувані рішеннями відповідача обмежують його конституційні права на здійснення підприємницької діяльності, та порушують вимоги чинного законодавства.
Постановою Лутугинського районного суду Луганської області від 31 березня 2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення від 15 квітня 2010 року виконавчого комітету Лутугинської міської ради Луганської області за №113 "Про затвердження граничного режиму роботи підприємств громадського харчування на території міської ради" та рішення від 26 травня 2010 року №171/2 "Про встановлення режиму роботи закладів розважального та громадського харчування для суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб" в частині, що стосується роботи кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого в будинку АДРЕСА_1 (керівник ОСОБА_3), а саме: обмеження роботи кафе до 23-00 годин, визнання недійсним раніше виданого дозволу на розміщення торгового об'єкту кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", зобов'язання ОСОБА_3 поновити дозвіл на розміщення торгового об'єкту кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1".
У задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовлено за не обґрунтованістю.
В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи представник відповідача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою частково задовольнити позовні вимоги позивача лише в частині зобов'язання ОСОБА_3 поновити дозвіл на розміщення торгового об'єкту кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", оскільки це суперечить вимогам чинного законодавства на теперішній час, а у задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Позивач в судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. За таких обставинах колегія вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача, явка якого не визнавалася обов’язковою.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Обставини, встановлені судом першої інстанції знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді .
Предметом спору у даній справі є правомірність дій відповідача при прийнятті рішень від 15 квітня 2010 року за №113 "Про затвердження граничного режиму роботи підприємств громадського харчування на території міської ради" та від 26 травня 2010 року №171/2 "Про встановлення режиму роботи закладів розважального та громадського харчування для суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб", якими обмежено граничний режим роботи підприємств громадського харчування, зокрема і для кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", де здійснює підприємницьку діяльність позивач, до 23-00 годин, а гучне звучання музики до 22-00 годин (п.1); раніше виданий дозвіл на розміщення торгових об'єктів, в тому числі кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" визнано недійсним (п.4); зобов'язано позивача поновити дозвіл на розміщення торгового об'єкту (п.5).
Об’єктом порушеного права позивач вважає право без обмежень самостійно здійснювати підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Згідно приписів частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, пропорційно з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
За приписами частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР)
та законами України.
Згідно до частини першої статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції (254к/96-ВР)
і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР (280/97-ВР)
.
За приписами ч. 1 ст. 10, п. 44 ч. 1 ст. 26, ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міська рада є орган місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України (254к/96-ВР)
, цим та іншими законами, до яких відноситься і встановлення правил з питань додержання тиші в громадських місцях.
Статус та повноваження виконавчого комітету закріплено безпосередньо в ст. 11, ст. 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідно до яких виконавчим органом міських рад є її виконавчий комітет, який обраний відповідною радою на строк її повноважень.
Підпункти 2 та 4 пункту "Б" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначають компетенцію виконавчих органів рад повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку, зокрема до компетенції виконавчих комітетів серед делегованих повноважень належать: здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства; встановлення за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності.
Стаття 40 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", передбачає, що виконавчі органи рад, крім повноважень, передбачених цим Законом (280/97-ВР)
, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.
Зокрема, відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (4004-12)
, сільські, селищні, міські ради затверджують правила додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, якими з урахуванням особливостей окремих територій (курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні, заповідні тощо) установлюються заборони та обмеження щодо певних видів діяльності, що супроводжуються утворенням шуму, а також установлюється порядок проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів.
Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів."
Статтею 24 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" зі змінами внесеними згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту населення від впливу шуму" від 3 червня 2004 р. (1745-15)
N 1745, встановлені додаткові обмеження та передбачена заборона на користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму з 22:00 години ночі до 8:00 години ранку.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень вищевказаного Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту населення від впливу шуму" (1745-15)
встановлено що до приведення законів України, інших нормативно-правових актів у відповідність із нормами цього Закону вони застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону (1745-15)
.
Як встановлено судом першої та апеляційних інстанцій позивач веде підприємницьку діяльність в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" на підставі свідоцтва про Державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 14.07.2005 року серії НОМЕР_1, виданого Лутугинською районною державною адміністрацією Луганської області, торгового патенту серії НОМЕР_2 від 26.02.2010 року, виданого ДПІ у Лутутинському районі Луганської області, договору оренди приміщення кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" в будинку АДРЕСА_1 (а.с. 14,16,49).
11.03.2010 р. Лутугинською міською радою було прийнято рішення за 41/7 "Про затвердження Правил дотримання тиші у громадських місцях на території м.Лутугине", яке згідно з вимогами ст.ч.5 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" було оприлюднено у друкованому виданні територіальних громад Лутугинського району "Трудовая слава" № 15 (5339) від 15.04.2010 р., яке є обов'язковим до виконання всіх суб'єктів господарської діяльності, розташованих на території м.Лутугине.
15 квітня 2010 року відповідачем було прийнято рішення №113 "Про затвердження граничного режиму роботи підприємств громадського харчування на території міської ради"(а.с.4-5), від 26 травня 2010 року прийнято рішення №171/2 "Про встановлення режиму роботи закладів розважального та громадського харчування для суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб"(а.с.48).
Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарг и про те, що рішення № 113 від 15.04.2010 р. є індивідуальним актом, оскільки стосуються конкретних осіб та їхніх відносин, має правозастосовний характер з чітким формулюванням конкретних юридичних волевиявлень суб'єктом адміністративного права, розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління щодо розгляду скарг мешканців міста, чітка визначеність адресатів - а саме кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", кафе "Льдінка", змішаного магазину "Транзит", торгового центру "Лутугинський" дискотеки парку імені М.А.Будагьянца; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами, а тому прийняття такого рішення згідно приписів ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не обумовлює необхідність його оприлюднення.
Рішення виконавчого комітету № 172/2 від 26.05.2010 р. "Про встановлення режиму роботи закладів розважального та громадського харчування для суб'єктів підприємницької діяльності -фізичних осіб", відповідно до вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (1160-15)
на сайті Лутугинської РДА у розділі "Лутугинська міська рада", а також у газеті "Трудовая слава" № 23 (5347) від 10.06.2010 р. було оприлюднено як проект регуляторного акту, згідно якого було запропоновано встановлення режиму роботи кафе, барів, ресторанів, літніх майданчиків, закладів розважального та громадського харчування.
Після оприлюднення проекту регулярного акту та його аналізування, розгляду скарг та пропозицій, які надійшли на адресу Лутугинської міської ради, згідно рішення виконавчого комітету № 277 від 30.08.2010 р. було затверджено граничний режим всіх підприємств громадського харчування, які розташовані на території міської ради не пізніше 23-00 години, а гучне звучання музики до 22-00 години.
Судом першої інстанції не було прийнято до уваги як письмовий доказ, технічний паспорт, який підтверджує суміжність приміщення кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" з житловими квартирами та відсутність проведення шумоізоляції всього приміщення кафе.
Колегія суддів зазначає, що постанова Лутугинського районного суду Луганської області від 9 вересня 2010 року, якою скасовано постанову №11/25 від 20 травня 2010 року адміністративної комісії при виконкомі Лутугинської міської ради про адміністративне правопорушення не може бути прийнята до уваги, оскільки оскаржуваною постановою позивача було притягнено до адміністративної відповідальності за правопорушення, яке мало місце 14 травня 2010 року, тобто стосується конкретної події. Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які мешкають в будинку з вбудованим кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" під час розгляду справи в суді першої інстанції дали пояснення щодо постійного порушення тиші в нічний час, що в свою чергу впливає на стан здоров’я мешканців будинку, тому вони змушені звертатися до лікарні за лікарською допомогою та звертатися до відділу міліції з відповідними скаргами. Факт звернення жителів міста до відділу міліції зі скаргами на порушення тиші, вчинення хуліганських дій підтверджується і повідомленнями від Лутугинського ОРВ УМВС (а.с. 52,53), однак суд не дав належної оцінки цим доказам.
Колегія суддів приймає до уваги доводи відповідача про те, що прийняття оскаржуваних рішень було обумовлено саме через численні звернення мешканців будинків, розташованих поряд з кафе та приймаючи до уваги приписи статті 3 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", якою передбачено що основними принципами державної політики з питань дозвільної системи в сфері господарської діяльності є захист прав, законних інтересів суспільства, територіальних громад та громадян, життя громадян та що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в України", відповідно до якої виконавчі органи рад уповноважені на установлення за узгодженням з власниками зручного для населення режиму роботи, розташованих на відповідній території.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуваними рішеннями відповідача порушуються права позивача на зайняття підприємницькою діяльністю.
Пунктом 3 частини 1 статті 202 КАС України встановлено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги позивача лише в частині зобов'язання ОСОБА_3 поновити дозвіл на розміщення торгового об'єкту кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" в рішенні від 15 квітня 2010 року за №113 "Про затвердження граничного режиму роботи підприємств громадського харчування на території міської ради, а у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Лутугинської міської ради Луганської області на постанову Лутугинського районного суду Луганської області від 31 березня 2011 року по справі № 2а-16/11/1215 за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Лутугинської міської ради Луганської області про визнання рішень протиправними – задовольнити.
Постанову Лутугинського районного суду Луганської області від 31 березня 2011 року по справі № 2а-16/11/1215 за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Лутугинської міської ради Луганської області про визнання рішень протиправними - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати п. 5 рішення виконавчого комітету Лутугинської міської ради Луганської області від 15 квітня 2010 року за №113 "Про затвердження граничного режиму роботи підприємств громадського харчування на території міської ради" в частині зобов'язання ОСОБА_3 поновити дозвіл на розміщення торгового об'єкту кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1".
У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.
В повному обсязі постанову складено 07 червня 2011 року.
|
Колегія суддів :
|
О.П. Лях
В.В. Попов
К.П. Горбенко
|