Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого –судді Кобилянського М.Г.

суддів: Амєліна С.Є., Юрченка В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок пенсії

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Київського районного суду м.Полтави від 10 червня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2008 року, -

У квітні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом і просив визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, що призвели до порушення його пенсійних прав в період з 1 січня 2005 року до теперішнього часу та зобов’язати включити в розрахунок пенсії надбавку за роботу з таємними документами у розмірі 15%, виплативши заборгованість пенсії.

Постановою Київського районного суду м.Полтави від 10 червня 2008 року позов задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, починаючи з 01.01.2007р. з урахуванням надбаки за роботу з таємними документами у розмірі 15%. Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області на користь позивача 3,40 грн. судового збору.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2008 року це судове рішення залишено без змін.

Відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення й прийняти нове - про відмову у позові.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч.2 ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Судами встановлено, що ОСОБА_1, старший викладач кафедри бойового застосування Полтавського вищого зенітного ракетного командного училища, наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 20.03.1996р. №23 звільнений з військової служби. Зі списків особового складу та всіх видів забезпечення позивач був виключений з 01.06.1996р. наказом начальника Полтавського вищого військового командного училища зв'язку від 20.04.1996р. №177. Після звільнення з лав Збройних Сил України з 01.06.1996р. ОСОБА_1 було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) . Судами також встановлено, що позивач на час звільнення з військової служби надбавку за доступ до державної таємниці не одержував, у зв'язку з чим, до розрахунку розміру його пенсії така надбавка не включалась. У грудні 2007 року позивач надав довідку Полтавського обласного військового комісаріату від 17.12.2007р. за №ФП-61799/5/2468, згідно якої до грошового забезпечення за посадою "старший викладач кафедри бойового застосування", яку позивач займав на день звільнення зі служби 01.06.1996р., станом на 01 січня 2005 року включалась надбавка за роботу з таємними документами у розмірі 15%.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанцій, дійшов висновку про те, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у перерахунку пенсії з урахуванням надбавки за таємність у розмірі 15% є неправомірною.

Висновок судів є передчасним з таких підстав.

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Статтею 30 Закону України "Про державну таємницю" передбачено, що у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Розміри та порядок виплати надбавки за таємність, про врахування якої також просив позивач, визначені постановою Кабінету Міністрів України "Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці"від 15 червня 1994 року № 414 (414-94-п) , якою передбачено, що надбавки за роботу в умовах режимних обмежень державні органи та інші бюджетні установи і організації здійснюють в межах бюджетних асигнувань, виділених на їх утримання.

При вирішенні справи по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на час звільнення позивач мав допуск до відомостей, що становлять державну таємницю, посилаючись при цьому на довідку Полтавського обласного військового комісаріату (а.с.12).

Однак із зазначеної довідки не видно чи мав ОСОБА_1, працюючи на посаді старшого викладача кафедри бойового застосування Полтавського вищого зенітного ракетного командного училища, допуск до державної таємниці.

При новому розгляді справи судам слід звернути увагу на те, що надбавка за роботу в умовах режимних обмежень не має загального характеру, виплачується в розмірах, визначених наказами керівництва в індивідуальному порядку лише тим особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, та мають відповідний допуск до зазначених відомостей, а тому враховується при обчисленні пенсії лише тим особам, яким вона під час проходження служби була призначена та фактично отримувалась.

З урахуванням викладеного, обставини справи при новому розгляді потребують повного та всебічного з'ясування з додержанням вимог допустимості та належності доказів.

Відповідно до вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства Укра їни, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина чет верта). Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частина п’ята).

Висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, а при постановленні судових рішень недотримані вимоги ст. 159 КАС України щодо законності і обгрунтованості судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Оскільки судами допущені порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, то відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України це є підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 230 КАС України, -

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області задовольнити частково.

Постанову Київського районного суду м.Полтави від 10 червня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2008 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.