2а-6479/10/14/0170 Про визнання неправомірними дій начальника міського управління ГУ МВС України по звільненню працівника зі служби в органах внутрішніх справ, визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на службі у відділі міського управління ГУ МВС України на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку, стягнення середньомісячного утримання за період вимушеного прогулу та моральної шкоди - 31.05.2011 Прийняття

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим (суддя Кірєєв Д.В.) позов ОСОБА_2 до Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АР Крим та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим про визнання незаконними дій та наказу, поновлення на службі та стягнення було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Заступника Міністра –начальника Головного управління МВС України в АР Крим № 316 о/с від 05 листопада 2010 року про звільнення зі служби в органах внутрішніх справ України за п.66 Положення №114 (114-91-п) (за дискредитацію звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ) в запас Збройних сил України старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 який займає посаду оперуповноваженого сектору карного розшуку Лівадійського відділу Ялтинського міського управління, 05 листопада 2009 року; поновлено ОСОБА_2 на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Лівадійського відділу Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АР Крим; стягнуто з Ялтинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим на користь ОСОБА_2 25248 грн. грошового утримання за час вимушеного прогулу та 1000 грн. відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, з апеляційною скаргою звернулось Ялтинське міське управління Головного управління МВС України в АР Крим, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 30 листопада 2010 року, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги посилається на порушення позивачем строку звернення з адміністративним позовом та неправильною юридичною оцінкою судом фактичних обставин справи.

У судовому засіданні представник Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АР Крим підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, з апеляційною скаргою звернулось Головне управління МВС України в АР Крим, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 30 листопада 2010 року, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги також посилається на порушення позивачем строку звернення з адміністративним позовом та вчиненням позивачем дій, що дискредитують звання рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ. Заявник апеляційної скарги вважає, що судом першої інстанції безпідставно поновлено строки звернення до суду з адміністративним позовом та надана неправильна юридична оцінка фактичним обставинам справи.

У судовому засіданні представник Головного управління МВС України в АР Крим підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Позивач та його представник у судовому засіданні проти апеляційних скарг заперечували та просили відмовити у їх задоволенні. Позивач та його представник вважають, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі з’ясування усіх обставин справи, що мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Лівадійського відділу Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АР Крим з 04 серпня 2003 року.

Наказом Заступника Міністра –начальника Головного управління МВС України в АР Крим Г.Г. Москаль від 05 листопада 2009 року за № 316 о/с позивача було звільнено з органів внутрішніх справ України в запас Збройних Сил України за п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за дискредитацію звання рядового і начальницького складу ОВС).

З вказаним наказом про звільнення позивач був ознайомлений 05 листопада 2009 року, що сторонами не спростовується.

Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, що діяла на час звернення позивача з адміністративним позовом (18 травня 2010 року) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо інше не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення –в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Судом першої інстанції правильно було встановлено, що позивач повинен був звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Але, суд визнав поважною причину пропуску строку звернення до суду, мотивуючи свій висновок тим, що позивач отримав травму коліна та знаходився на лікуванні з 08 листопада 2009 року по 05 грудня 2009 року, що підтверджується довідкою травматологічного відділення № 120 від 05 грудня 2009 року.

Але, судова колегія вважає, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права щодо питання розгляду заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Так, відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Питання щодо пропуску позивачем строку звернення з адміністративним позовом було вирішення судом першої інстанції під час прийняття судового рішення у справі –30 листопада 2010 року.

Станом на 30 листопада 2010 року діяла нова редакція статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Позивач у пункті 1 адміністративного позову просив поновити йому процесуальний строк звернення до суду з метою вирішення трудового спору. Але, суд першої інстанції всупереч вимогам частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України не поновив позивачу строк звернення до суду та не прийняв відповідну ухвалу, а визнав причину пропуску строку звернення до суду поважною. При цьому, суд першої інстанції під час прийняття судового рішення керувався нечинною редакцією статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судова колегія вважає, що немає підстав для задоволення клопотання позивача про поновлення строку звернення з адміністративним позовом, оскільки позивач знаходився на лікуванні у період з 08 листопада 2009 року по 05 грудня 2009 року, а з позовом позивач звернувся до суду 18 травня 2010 року. Позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду протягом з 06 грудня 2009 по 18 травня 2010 року.

Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов ОСОБА_2 підлягає залишенню без розгляду, у зв’язку з чим постанова суду першої інстанції –скасуванню.

Приймаючи до уваги, що відповідачі просили відмовити у задоволенні позову, апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Апеляційні скарги Ялтинського міського управління Головного управління МВС України в АР Крим та Головного управління МВС України в АР Крим задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 30 листопада 2010 року у справі № 2-а-6479/10/14/0170 скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АР Крим та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим про визнання незаконними дій та наказу, поновлення на службі та стягнення залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.