Головуючий у 1 інстанції - Кониченко О.М.

Суддя-доповідач - Горбенко К.П.

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Горбенко К.П.

суддів Лях О.П., Попова В.В.

при секретарі – Турко І.Б.,

за участю представника відповідача – Східної митниці – Кононенко В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 р. у справі № 2а/0570/1354/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех" до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення надмірно сплаченої за ВМД № 700000005/9/006098 від 17.06.2009 р. суми податку на додану вартість в розмірі 11348,59 грн. та мита в розмірі 3463,19 грн.,-

Позивач звернувся до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення надмірно сплаченої за ВМД № 700000005/9/006098 від 17.06.2009 р. суми податку на додану вартість в розмірі 11348,59 грн. та мита в розмірі 3463,19 грн.

Позивач просив суд визнати дії щодо відмови у поверненні надмірно сплаченої за ВМД № 700000005/9/006098 від 17.06.2009 р. суми мита в розмірі 3463,19 грн. та ПДВ в розмірі 11348,59 грн., що разом складає 14811,78 грн. для подальших розрахунків як передоплати протиправними та зобов’язати підготувати та надати до органу Державного казначейства України висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покласти на митні органи, сплачених за ВМД № 700000005/9/006098 від 17.06.2009 року у відповідності до п. 6 розділу ІІІ Наказу ДМСУ від 20.07.2007 р. № 618 (z1097-07) .

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 позовні вимоги задоволені: стягнуто з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок ТОВ "Агротех" надмірно сплачену за ВМД № 700000005/9/006098 від 17.06.2009 р. суму податку на додану вартість в розмірі 11348,59 грн. та мита в розмірі 3463,19 грн., що разом складає 14811,78 грн.

Не погодившись з винесеною постановою відповідачем - Східною митницею подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду, в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовують невірним застосуванням судом при винесенні рішення норм матеріального і процесуального права.

Представник позивача та відповідача – Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області у судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами І та апеляційної інстанції встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех" м. Донецьк зареєстрований 12.05.2003 року Виконавчим комітетом Донецької міської ради як юридична особа.

05 лютого 2009 ТОВ "Агротех", як Покупець, та Підприємство "CJ Europe GmbH" (Німеччина, м. Швальбах), як Продавець уклали зовнішньоекономічний контракт № 50209 купівлі-продажу, згідно умов якого Продавець продає, а Покупець покупає товар - "L-лізін" виробництва фірми "ПТ Дейл Джеданг" (Індонезія) в кількості та за ціною, зазначеними в інвойсах на кожну окрему партію товару, які є невід’ємною частиною Контракту.

У період з квітня по червень 2009 року Продавцем було поставлено на адресу Позивача чотири партії товару.

Митна вартість товарів за першими трьома поставками, які у подальшому були випущені у вільний обіг під гарантійні зобов'язання за ВМД № 700000005/9/004117 від 30.04.2009 р., ВМД № 700000005/9/004957 від 22.05.2009 р., ВМД № 700000005/9/005729 від 09.06.2009 р., митним органом була визначена за 6 (резервним) методом, про що винесені рішення про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000179/1 від 30.04.2009 р., № 700000024/2009/000236/1 від 22.05.2009 р., № 700000024/2009/000283/1 від 09.06.2009р.

На підставі того, що під час отримання перших трьох партій товару відповідач не погодився із митною вартістю товару, під час отримання четвертої партії товару та з урахуванням того, що товар за всіма поставками був ідентичний, а супровідні документи відрізнялись лише номерами та датами, позивач керуючись п.7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1766 (1766-2006-п) відразу звернувся з заявою від 16.06.209 року за № 496 до Східної митниці з проханням надати дозвіл на випуск наступної партії товару у вільний обіг під гарантійні зобов’язання згідно з положенням НДМСУ № 230 від 17.03.2008 року (z0259-08) та рішенням Східної митниці про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000283/1 від 09.06.2009 року.

Листом від 16.06.2009 року № 11-41/4395 Східна митниця повідомила що нею прийнято рішення щодо можливості випуску товару у вільний обіг під обрані гарантійні зобов’язання шляхом сплати до державного бюджету обов’язкових платежів згідно митної вартості товарів, визначених митним органом.

Позивач одразу подав скориговану вантажно-митну декларацію №700000005/9/006098 від 17.06.2009 року, відповідно до якої задекларовано товар - "L-лізін моногідрохлорид кормовий для сільськогосподарських тварин" чистотою 99%, аміносполука, що містить одну функціональну групу з вмістом кисню, порошок світло-коричневого кольору. З урахуванням коригування ціна складає 259739,03 грн.

Митна вартість визначена Позивачем за першим методом – ціною договору.

Відповідно до рядку 47 нараховані платежі у розмірі: 55324,41 грн., в тому числі ПДВ –11348,59 грн., а в якості додаткових документів зазначені: рішення Східної митниці про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000283/1 від 09.06.2009 року, облікова картка суб’єкта ЗЕД від 05.05.2008 № 700000/3/08/00303, повідомлення про намір завезення товару від 14.06.2009 № 700000016.9.004325.001, CMR від 14.06.2009 № 268, коносаменти від 30.04.2009 № YMLUM430003291 та від 08.06.2009 № SOYODS-05, інвойс від 30.04.2009 № 32001855.

На підставі цього позивачем додатково було надано пакет обов'язкових та додаткових документів, серед яких, зокрема: скорегована вантажно-митна декларація №700000005/9/006098 від 17.06.2009 року; Контракт № 50209 від 05.02.2009 року та додаткова угода до нього № 1 від 10.03.2009 року, інвойс №32001855 від 30.04.2009 р. та інвойс - проформа №АОК-090401 від 01.04.2009 р., виписку банку про перерахування передоплати за рахунком - проформою № АСК-090401 від 01.04.2009 р., рішення про визначення митної вартості № 700000024/2009/000283/1 від 09.06.09., пакувальний лист № 7012886 від 27.04.09 р. та ін.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ст. 264 Митного Кодексу України у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.

У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.

Декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.

Умови та механізм декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, подання декларантом відомостей для її підтвердження регулюються в Україні Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1766 (1766-2006-п) .

Відповідно до п. 15 вищевказаного Порядку № 1766 (1766-2006-п) у випадках, передбачених статтею 264 Митного кодексу України, декларант має право звернутися до митного органу із заявою про випуск товарів, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку.

Згідно Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов’язання при ввезені їх на митну територію України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 17.03.2008 року № 230 (z0259-08) , випуск у вільний обіг товарів у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості таких товарів або незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, може бути здійснений на підставі письмового звернення декларанта до митного органу з відповідним проханням.

Гарантійні зобов'язання надаються декларантом шляхом сплати до державного бюджету суми податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, або надання гарантії уповноваженого банку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем рішення Східної митниці про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000283/1 від 09.06.2009 року було оскаржене та постановою Донецького окружного адміністративного суду воно було скасоване. Вказане рішення суду набрало чинності.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно статті 43.1. Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Пунктом 43.4. Податкового кодексу України встановлено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Порядком виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженим Постановою КМУ від 09.07.2008 року № 609 (609-2008-п) передбачено, що органами державного казначейства здійснюється безспірне списання коштів на підставі судового рішення, прийнятого на користь юридичної особи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вмотивованого висновку про те, що не наведено та не надано до суду достатніх доказів правомірності дій щодо не повернення позивачу надмірно сплачену ним за вантажно-митною декларацією № 700000005/9/006098 від 17.06.2009 р. суму податку на додану вартість в розмірі 11348,59 грн. та мита в розмірі 3463,19 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195- 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Апеляційну скаргу скаргу Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 р. у справі № 2а/0570/1354/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех" до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення надмірно сплаченої за ВМД № 700000005/9/006098 від 17.06.2009 р. суми податку на додану вартість в розмірі 11348,59 грн. та мита в розмірі 3463,19 грн. – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 р. у справі № 2а/0570/1354/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех" до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення надмірно сплаченої за ВМД № 700000005/9/006098 від 17.06.2009 р. суми податку на додану вартість в розмірі 11348,59 грн. та мита в розмірі 3463,19 грн. - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 24.05.2011р. Повний текст ухвали складено 29.05.2011р.

ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.