Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.

суддів Гуляка В.В.,

Судової-Хомюк Н.М.

при секретарі судового засідання Ільницькій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу комунального підприємства "Костопількомуненергія" Костопільської міської ради на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року у справі за позовом комунального підприємства "Костопількомуненергія" Костопільської міської ради до державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області про скасування рішення № 286 від 05.10.2010 року,-

29 жовтня 2010 року позивач комунальне підприємство "Костопількомуненергія" Костопільської міської ради (далі – КП "Костопількомуненергія") звернувся в Рівненський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області (далі – ДІКЦ в Рівненській області), в якому просить скасувати рішення відповідача за № 286 від 5 жовтня 2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у виді вилучення в доход державного бюджету необґрунтовано отриманої виручки в розмірі 11893 грн. 16 коп. та штрафних санкцій в розмірі 23786 грн. 32 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що підставою для накладення штрафних санкцій ін-спекцією стало застосування підприємством поправочних коефіцієнтів до показників тепло-вих лічильників, встановлених в житлових будинках (не на межі балансової належності), а також те, що по ЖБК Рівненська 76, який обладнаний двома тепловими лічильниками і є одним приміщенням, підприємство нараховує плату за послугу централізованого опалення як середнє значення суми за показниками двох теплових лічильників, а не окремо по кожному лічильнику (пропорційно площі, теплову енергію якої він обліковує).

Не погоджуючись із результатами перевірки та вважаючи рішення про застосування економічних санкцій неправомірним, позивач вказує, що поправочні коефіцієнти до показників теплових лічильників застосовувалися підприємством відповідно до проектних рішень, які визначені в проектах на відповідні вузли обліку теплової енергії. Діючим законодавством не врегульована правова невідповідність, що виникла в зв’язку з прийняттям Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів № 630 від 21 липня 2005 року (630-2005-п) (далі – Правила надання послуг № 630). Дані Правила вимагають укладення угоди безпосередньо з фізичною особою споживачем послуги централізованого опалення, а ділянка теплових мереж від межі балансової належності до точки передачі послуги належить житловоексплуатуючій організації, яка не може компенсувати цих втрат, оскільки подібні втрати не передбачені додатком до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 529 від 20.05.2009 року (529-2009-п) – Типовим переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, згідно якого формується плата за утримання будинків та прибудинкових територій ( квартплата).

Водночас органом місцевого самоврядування не приймалося жодних рішень щодо передачі балансоутримувачами житлових будинків належних їм ділянок теплових мереж від межі балансової належності до місця встановлення теплових лічильників теплопостачаючій організації.

Оскільки зазначені норми припускають неоднозначне тлумачення прав і обов’язків суб’єкта господарювання, органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, інспекція зобов’язана була діяти згідно вимог п.7 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" і прийняти рішення на користь суб’єкта господарювання.

Крім того між споживачами, що проживають в будинках по вул. Рівненській 76, Коперніка 1, Степанська 22, укладені договори "Про надання населенню послуг з централізовано-го опалення", розробленого на основі Типового договору про надання послуг та ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", в яких чітко розділені поняття точки розпо-ділу, в якій здійснюється передача саме послуги, та межі балансової належності. Дані докази були надані перевіряючим під час перевірки, але відображення в акті перевірки не знайшли.

Що стосується нарахування оплати за послугу теплопостачання по житловому будинку Рівненська, 76 як середнє значення за показаннями двох лічильників, то воно проводилося за клопотанням житлово-будівельного кооперативу "Південний" про проведення нарахувань за послуги централізованого опалення як ділення суми показань двох лічильників на площу всього будинку для забезпечення єдності розрахунків, що не суперечить чинному законодавству та задовольняє економічні потреби членів кооперативу.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятою постановою, позивач КП "Костопількомуненергія" оскаржив її в апеляційному порядку, вважає, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. При цьому він посилається на ті ж обставини та аргументи, які були зазначені ним у позовній заяві.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтвердженого матеріалами справи, у вересні 2010 року посадовими особами Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області була проведена планова перевірка КП "Костопількомуненергія" з питань правильності нарахування плати за надання послуги з централізованого опалення для мешканців багатоповерхових житлових будинків, які обладнані лічильниками обліку теплової енергії (послуги теплопостачання).

Перевіркою встановлено, що КП "Костопількомуненергія" при нарахуванні плати за послуги з централізованого опалення для споживачів багатоповерхових будинків, які облад-нані лічильниками, для покриття втрат теплової енергії при її доставці від межі балансової належності до точки розподілу по внутрішньобудинкових системах теплопостачання засто-совувало до знятих показників лічильників спожитої теплової енергії коефіцієнти, що не передбачено Правилами надання послуг № 630 (630-2005-п) , змушуючи споживачів послуг-мешканців квартир у багатоповерхових будинках відшкодовувати ці втрати за рахунок їх власних коштів. В акті також зазначено, що нарахування позивачем плати за послугу централізованого опален-ня по ЖБК Рівненська 76 в м. Костопіль, як середнього значення суми по показникам двох теплових лічильників (ТК3 та ТК4), а не окремо по кожному лічильнику (пропорційно площі теплову енергію якої він обліковує), є неправильним, оскільки ці лічильники стоять в різних під’їздах і режим використання теплової енергії є також різним. За споживачів, в під’їзді в якому більше використали енергії, доплачують споживачі з під’їзду, в якому використали менше теплової енергії.

Також перевіркою, за результатами якої прийнято оскаржуване рішення, було встанов-лено, що внаслідок порушення вимог п. 12 Правил надання послуг № 630 КП "Костопіль-комуненергія" за період з 15.10.2009 року по 19.04.2010 року була зайво нарахована плата населенню за послугу з централізованого опалення на суму 17119,45 грн., а з урахуванням заборгованості станом на 01.09.2010 року необгрунтовано отримано 11893,16 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції покликався на те, що Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року № 1198 (1198-2007-п) , які визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії та на які посилається позивач, не поширюються на мешканців багатоквартирних будинків, які не є власниками будівель, а є лише споживачами послуг з централізованого опалення. Водночас термін "межа балансової належності" можна застосовувати лише до власника будинку.

В даному випадку слід застосовувати Правила надання послуг № 630 (630-2005-п) , в п.12 яких зазначено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об’єму) квартири.

Отже застосування підприємством-позивачем поправочних коефіцієнтів до показників теплових лічильників, встановлених в житлових будинках (не на межі балансової належності) по вул. Коперніка 1, Рівненська 76 та Степанська 22 в м. Костополі для компенсації втрат теплової енергії є безпідставним, так як це не передбачено Правилами надання послуг № 630.

Що стосується нарахування позивачем плати за послугу централізованого опалення по ЖБК Рівненська 76 в м. Костополі як середнього значення суми за показниками двох теплових лічильників, а не окремо по кожному лічильнику (пропорційно площі теплову енергію якої він обліковує), то таке нарахування суперечить п.12 Правил надання послуг № 630 (630-2005-п) . Ці лічильники стоять в різних під’їздах будинку (фактично в різних приміщеннях) і мають обліковувати теплову енергію пропорційно опалюваній площі.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог КП "Костопількомуненергія" з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону виконавець зобов’язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальнос-ті за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до ст. 179 ГК України сторони не можуть відступати від умов типового договору, але можуть конкретизувати його умови.

Централізоване опалення, відповідно до абзацу 8 пункту 2 Правил надання послуг № 630 (630-2005-п) , – послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

У пункті 8 даних Правил (630-2005-п) зазначено, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує по-слуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об’єму) квартири (будинку са-дибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконав-цем заходів з утеплення місць загального користування будинку (пункт 12 даних Правил (630-2005-п) ).

Згідно з пунктом 22 Типового договору для власників квартири точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг з централізованого опалення від виконавця споживачеві, є стояки в межах квартири.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про те, що КП "Костопількомуненергія" при нарахуванні плати за послуги з централізованого опалення для споживачів багатоповерхових будинків, які обладнані лічильниками, безпідставно застосувало до знятих показників лічильників спожитої теплової енергії (які встановлені не на межі балансової належності) поправочні коефіцієнти для покриття втрат теплової енергії при її доставці від межі балансової належності до точки розподілу по внутрішньобудинкових системах теплопостачання. Зазначені коефіцієнти не передбачені ні Правилами надання послуг № 630 (630-2005-п) , ні іншими нормативними актами. В результаті застосування цих коефіцієнтів відшкодування цих втрат безпідставно було покладено на споживачів послуг, мешканців квартир у багатоквартирних будинках.

Також суд вірно визначив, що є неправомірним і суперечить пункту 12 Правил надання послуг № 630 (630-2005-п) нарахування позивачем плати за послугу централізованого опалення по ЖБК Рівненська 76 в м. Костополі як середнього значення суми за показникам двох теплових лічильників, а не окремо по кожному лічильнику, відповідно до режиму використання теплової енергії та пропорційно опалюваній площі. Внаслідок цих дій позивача споживачі з під’їзду, в якому використали менше теплової енергії, доплачують за споживачів із під’їзду, в якому більше використали енергії.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції вірно встановив, що оскаржуване рішення ДІКЦ в Рівненській області є правомірним, тому обгрунтовано прийняв рішення про відмову в задоволенні зазначеного позову.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу комунального підприємства "Костопількомуненергія" Костопіль-ської міської ради залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміні-стративного суду від 07 грудня 2010 року у справі № 2а-5157/10/1770, – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі 27 травня 2011 року.