Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Русанової В.Б., Спаскіна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 17.01.2011р. по справі № 1805/2а-630/11

за позовом прокурора Зарічного району м. Суми в інтересах ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми

про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити дії,

17.01.2011 року прокурор Зарічного району м. Суми в інтересах ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

визнати дії Управління пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми неправомірними, скасувати розпорядження № 137407 від 21.06.2010р. відповідача та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.1992р. по 28.02.1997р. та з 01.07.2000р. по 31.05.2010р. із застосуванням показника середньої заробітної плати за попередній рік відповідно до ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 17.01.2011 року зазначений позов задоволено частково.

Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком, починаючи з 01.07.2010р. із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузях економіки України за 2009 рік у відповідності до ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального права, а саме: ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції –скасуванню в частині задоволених позовних вимог, із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 21.06.10 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, відповідно до приписів ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Відповідачем, відповідно до поданої позивачем заяви було здійснено перерахунок пенсії, без урахування приписів ч.2 ст.40 зазначеного Закону, а саме не включено до складової заробітної плати - показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.

Позивач вважає здіснення відповідачем перерахунку пенсії у такий спосіб неправомірним.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходи з обов’язку відповідача при перерахунку пенсії включати до складової заробітної плати позивача показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.

Між тим, колегія суддів не може погодитися з обґрунтованістю таких висновків суду, виходячи з наступного.

Приписами ч.2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" визначено формулу визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.

Одним з показників, який враховується при обчисленні цієї формули є Зс –середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення не за перерахунком, а за призначенням пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, призначення позивачу пенсії відбулося 19.02.02 року.

21.06.10 року позивач звернувся із заявою не про призначення, а перерахунок пенсії, тому відповідач обґрунтовано не врахував при перерахунку пенсії показник Зс, що наведений у формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсій.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що при ухваленні рішення суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, визначених ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", що призвело до неправильного вирішення справи, тому задовольняє апеляційну скаргу, скасовує постанову суду, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми задовольнити частково.

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 17.01.2011р. по справі № 1805/2а-630/11 скасувати в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком, починаючи з 01.07.2010р. із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009 рік у відповідності до ст.ст. 40, 42 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати.

Прийняти нову постанову, якою в в цій частині в задоволенні позову прокурора Зарічного району м. Суми в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити дії –відмовити.

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.