Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого –судді Ліпського Д.В.

суддів: Білуги С.В., Загороднього А.Ф., Заїки М.М., Співака В.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровоградського обласного військового комісаріату на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 червня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Кіровоградського обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

У вересні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Кіровоградського обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобов’язання виплатити йому одноразову грошову допомогу у розмірі 2550 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 червня 2009 року позов задоволено. Зобов’язано відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний захист та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей".

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2010 року, апеляційну скаргу Кіровоградського обласного військового комісаріату –залишено без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду без змін.

У касаційній скарзі відповідач не погоджуючись з рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 перебував на військовій службі з 05 серпня 1983 року по 03 жовтня 2005 року та був застрахований за державним особистим страхуванням НАСК,,Оранта". Наказом командувача Сухопутними військами Збройних сил України № 127 від 03 жовтня 2007 року був звільнений у запас за п. 67,,б" Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України (за станом здоров’я).

Після звільнення зі служби військово-лікарською комісією позивачу встановлено захворювання пов’язане з проходженням служби і визначено 30 відсотків втрати працездатності. У зв’язку з чим, ОСОБА_2 звернувся до НАСК,,Оранта’’за виплатою належної йому страхової суми, у зв’язку з настанням страхового випадку відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей", однак отримав відмову, мотивовану тим, що страхова компанія з 17 липня 2007 року не має ліцензії на здійснення державного обов’язкового особистого страхування військовослужбовців Міністерства оборони України. У здійсненні виплати грошової допомоги ОСОБА_2 також було відмовлено і відповідачем.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, зробив обґрунтований висновок про те, що позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги за захворювання пов’язане з проходженням військової служби, що підтверджується довідками ВЛК та МСЕК від 05 липня 2005 року та 28 липня 2007 року.

Колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, що була введена в дію замість страхового відшкодування Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні або перевірочні та спеціальні збори, і деяких інших осіб"№ 328-V від 03 листопада 2006 (328-16) року.

Відповідно до пункту 2 Порядку та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №499 від 28 травня 2008 року (499-2008-п) , позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги, як такий що отримав захворювання, що мало місце під час проходження військової служби та підтверджується вищезазначеними довідками.

Припинення страхування НАСК,,Оранта’’, у зв’язку із закінченням строку дії ліцензії, не може бути підставою для відмови у здійсненні такої виплати.

Правильним є також висновок судів про те, що позивач набув права на отримання одноразової грошової допомоги у 2007 році, оскільки саме 28 листопада 2007 року позивачу було видано акт огляду МСЕК. № 400/2.

Враховуючи те, що посилання відповідача в касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судами повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішеннях, які належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення –без змін.

Керуючись ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Кіровоградського обласного військового комісаріату –залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 червня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Кіровоградського обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії –без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.