Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Загороднього А.Ф.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного від 14 січня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про зобов'язання нарахувати та виплатити грошову допомогу при звільненні, -

ОСОБА_2В звернулася до суду з позовом до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про зобов'язання нарахувати та виплатити грошову допомогу при звільненні.

Постановою Луганського окружного адміністративного від 14 січня 2011 року залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2011 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами було встановлено, що позивачка з 17.04.2001 по 24.11.2010 проходила службу в органах внутрішніх справ, що підтверджується витягом з трудової книжки.

Наказом Управління МВС України в Луганській області від 23.11.2010 № 460 о/с згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України старший лейтенант міліції ОСОБА_2, інспектор приймальника-розподільника для осіб, затриманих за бродяжництво, підпорядкованого УМВС України в Луганській області, звільнена з органів МВС у запас збройних сил за підпунктом «г»пункту 64 (скорочення штатів), з 24.11.2010». Вислуга на день звільнення у календарному обчисленні становить 09 років 07 місяців 07 днів. Грошове забезпечення на момент звільнення позивача з органів внутрішніх справ складало 1853,57 грн., що підтверджується довідкою від 05.01.2011 № 25/911.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно статті 9-1 цього ж Закону, особам, які звільнені зі служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, протягом одного року після звільнення зі служби виплачується щомісячна грошова допомога в розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням. Умови призначення та порядок виплати щомісячної грошової допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 (393-92-п) «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей»військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, після закінчення строку контракту, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Пунктом 11 постанови № 393 (393-92-п) встановлено, що особам, звільненим із служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, протягом одного року після звільнення із служби виплачується щомісячна грошова допомога у розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням. Щомісячна грошова допомога виплачується тим особам, що під час служби мали право на отримання окладу за військовим (спеціальним) званням.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку проте, що право осіб, які звільняються з органів внутрішніх справ, на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, передбачено передусім Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (2262-12) , а постанова № 393 (393-92-п) прийнята Кабінетом Міністрів України для забезпечення реалізації норм зазначеного Закону.

Таким чином, виникнення у позивача права на отримання грошової допомоги при звільненні відповідно до пункту 10 постанови № 393 (393-92-п) обумовлюється тим, чи набула вона права на пенсію у відповідності із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (2262-12) .

Колегія судді вважає, що суди першої та апеляційної інстанції прийшли до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, так як на момент звільнення з органів внутрішніх справ позивач не мала права на пенсію згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і відповідно, не має права і на виплату одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України № 393 (393-92-п) .

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного від 14 січня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про зобов'язання нарахувати та виплатити грошову допомогу при звільненні - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.