Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Островича С.Е.

Усенко Є.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову Господарського суду Закарпатської області від 06.06.2007

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2008

у справі № 9/235/07-АП

за позовом Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

до 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4,

2) Приватного підприємця ОСОБА_5

про визнання недійсною угоди

Вільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області (далі по тексту –позивач, Вільнянська ДПІ Запорізької області) звернулась до суду з позовом про визнання нечинним правочину купівлі-продажу від 15.11.2005, укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (далі по тексту –відповідач-1, ФОП ОСОБА_4.) та Приватним підприємцем ОСОБА_5 (далі по тексту –відповідач-2, ПП ОСОБА_5.) на суму 99 264,56 грн.

Підставами позову зазначено ст. ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 06.06.2007, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2008, у позові відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної перевірки ФОП ОСОБА_4 про дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19.10.2005 по 30.06.2006, складено акт № 265/17/НОМЕР_1 від 18.12.2006, в якому встановлено взаємовідносини ФОП ОСОБА_4 (покупець) та ПП ОСОБА_5 (продавець), 15.11.2005 укладено усний правочин купівлі-продажу зерна 4 класу на загальну суму 99 264,56 грн. (у тому числі ПДВ 16 544,09 грн.).

Судами попередніх інстанцій встановлено факт виконання договору з підтвердженням матеріалами справи, а саме: квитанцією до прибуткового касового ордеру та накладною.

Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01.11.2006 визнано недійсним свідоцтво про державну реєстрацію ПП ОСОБА_5 від 22.06.2005 з моменту державної реєстрації; визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість № 64420952 від 13.07.2005 з моменту видачі; визнано недійсними усі бухгалтерські та інші фінансово-господарські документи видані та підписані від імені ПП ОСОБА_5 з моменту їх підписання та видачі.

Відповідно до положень п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції можуть подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Частиною першою ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України).

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України).

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред’явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи (ч. 5 ст. 216 Цивільного кодексу України).

Таким чином, з позовом про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може звернутись заінтересована особа, а позови про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов’язання) недійсним судовому розгляду не підлягають.

Відповідно до статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у ній.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про задоволення касаційної скарги Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області частково, скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції та закриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 157, 222, 223, 228, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Закарпатської області від 06.06.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2008 скасувати.

Провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.