Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Острович С.Е., Степашко О.І., Усенко Є.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Сакської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (далі –Сакська ОДПІ) та державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим (далі –ДПА)

на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2008

у справі № 2-27/1098-2008А (22-а-1678/08)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлідер"(далі –ТОВ "Укрладер")

до Сакської ОДПІ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ДПА,

про скасування рішення.

За результатами розгляду касаційних скарг Вищий адміністративний суд України

Позов (з урахуванням уточнення до нього) подано про скасування рішення Сакської ДПІ від 08.01.2008 № 0000022330.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.09.2008 у позові відмовлено з тих мотивів, що факт невиконання позивачем обов’язку застосовувати гральні автомати з виконанням фіскальних функцій з 31.12.2006, як це передбачено пунктом 6 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 121 "Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" (121-2001-п) обумовлює правомірність застосування до ТОВ "Укрлідер"оспрюваної суми штрафних санкцій.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2008 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено; оспорюваний акт індивідуальної дії скасовано. У прийнятті цього рішення апеляційний суд виходив з того, що акт перевірки не містить чіткого викладу вчиненого позивачем порушення, а відтак не може бути підставою для застосування штрафних санкцій до підприємства.

У касаційних скаргах до Вищого адміністративного суду України Сакська ДПІ та ДПА просять скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції зі спору, посилаючись на помилкове скасування Севастопольським апеляційним адміністративним судом правильної та вмотивованої постанови місцевого суду зі справи.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг Сакської ДПІ та ДПА з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у розгляді справи було встановлено, що в ході проведення ДПА перевірки господарської одиниці –належного позивачеві залу гральних автоматів - щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності, оформленої актом від 11.12.2007 № 002269, було виявлено факт надання ТОВ "Укрлідер"послуг з гри на гральних автоматах без використання реєстраторів розрахункових операцій та без видачі розрахункового документа. Наведена обставина стала підставою для прийняття податковим органом оспорюваного акта індивідуальної дії, згідно з яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 1350 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд послався на порушення податковим органом вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327 (z0925-05) , під час оформлення вказаного акта перевірки.

Втім власне окремі недоліки акта перевірки не можуть бути підставою для звільнення суб’єкта господарювання від відповідальності за вчинені ним порушення вимог чинного законодавства.

Водночас місцевий суд, з достатньою повнотою встановивши на підставі акта перевірки та інших наявних у справі доказів зміст вчиненого позивачем правопорушення, дійшов невірного висновку щодо законності оспорюваного рішення контролюючого органу.

Так, відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом (265/95-ВР) , із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно зі статтею 11 названого Закону терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

Пунктом 6 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 121 "Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" (121-2001-п) встановлено строк переведення суб’єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням РРО, а саме, при використанні гральних автоматів – з 31.12.2006.

Водночас згідно зі статтею 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 № 430 (v0430225-08) "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції" до Державного реєстру було включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

За таких обставин, до вказаної дати у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання вимог названого Закону щодо використання гральних автоматів, які переведені у фіскальний режим роботи. Тому притягнення їх до відповідальності за використання гральних автоматів, у яких не реалізовані фіскальні функції, можливе лише з моменту включення до Державного реєстру комп'ютерно-касової системи "Фіскал", тобто з 01.07.2008.

Як встановили суди попередніх інстанцій, відповідачем проведено перевірку 11.12.2007, тобто до дати реєстрації вищезазначеної комп'ютерно-касової системи, тому вина позивача у порушені ним порядку використання РРО відсутня.

Відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 06.06.2011 у справі № 21-93а11, від 20.06.2011 у справі № 21-86а11.

А відтак оскільки помилковість висновків апеляційного суду не вплинула на прийняття ним правильного по суті спору рішення, то процесуальні підстави для скасування оскаржуваної постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

1. Касаційні скарги Сакської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим та державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим відхилити.

2. Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2008 у справі № 2-27/1098-2008А (22-а-1678/08) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.