Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2009 року

у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Міністерства внутрішніх справ (далі –УМВС) України в Херсонській області, Херсонського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України (далі –Херсонський МВ УМВС України) в Херсонській області про визнання дій неправомірними, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди,

У квітні 2008 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом про визнання дій відповідачів неправомірними та зобов'язати УМВС України в Херсонській області здійснити перерахунок заборгованості по неотриманому речовому майну за період з 22 грудня 1998 року по 29 квітня 2005 року і стягнути відповідну компенсацію за неотримане майно та матеріальну допомогу до відпустки за 1999 рік у розмірі 110 грн. Стягнути з Херсонського МВ УМВС України в Херсонській області грошову допомогу у розмірі 25 % від щомісячного грошового забезпечення за 8 років служби в органах внутрішніх справ у сумі 2870 грн, матеріальну допомогу до відпустки за 2000 рік у розмірі 235,75 грн. Також просила суд зобов'язати відповідачів відшкодувати завдану їй моральну шкоду у розмірі 2000 грн.

Постановою Дніпровського районного суду м. Херсона від 12 серпня 2008 року позов задоволено частково. Визнано дії УМВС України в Херсонській області та Херсонського МВ УМВС України в Херсонській області щодо проведення розрахунку при звільненні з органів внутрішніх справ ОСОБА_6 неправомірними. Зобов'язано УМВС України в Херсонській області здійснити перерахунок позивачу заборгованості по грошовій компенсації замість неотриманого речового майна за період з 22 грудня 1998 року по 29 квітня 2005 року та стягнуто грошову компенсацію за неотримане речове майно у сумі 6000 грн. Стягнуто з УМВС України в Херсонській області на користь ОСОБА_6 матеріальну допомогу до відпустки за 1999 рік в сумі 110 грн. Стягнуто з Херсонського МВ УМВС України в Херсонській області на користь ОСОБА_6 грошову допомогу у розмірі 25 % від місячного грошового забезпечення за 8 років служби в органах внутрішніх справ в сумі 2870 грн, матеріальну допомогу до відпустки за 2000 рік в сумі 235,75 грн. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача моральну шкоду у розмірі 1000 грн та сплачені судові витрати у розмірі 100 грн. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2009 року скасовано постанову Дніпровського районного суду м. Херсона від 12 серпня 2008 року в частині визнання дій УМВС України в Херсонській області та Херсонського МВ УМВС України в Херсонській області щодо проведення розрахунку при звільненні з органів внутрішніх справ ОСОБА_6 неправомірними, зобов'язання УМВС України в Херсонській області здійснити перерахунок позивачу заборгованості по грошовій компенсації замість неотриманого речового майна за період з 22 грудня 1998 року по 29 квітня 2005 року, стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно у сумі 6000 грн, стягнення з УМВС України в Херсонській області на користь ОСОБА_6 матеріальної допомоги до чергової відпустки за 1999 рік в сумі 110 грн, стягнення з Херсонського МВ УМВС України в Херсонській області на користь ОСОБА_6 матеріальної допомоги до чергової відпустки за 2000 рік в сумі 235,75 грн, стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача моральну шкоду у розмірі 1000 грн та стягнення з УМВС України в Херсонській області державного мита. Прийнято в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині постанову Дніпровського районного суду м. Херсона від 12 серпня 2008 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції. Вказує, що апеляційним судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно із частиною другою статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_6 з 22 грудня 1998 року по 30 листопада 2007 року проходила службу в органах внутрішніх справ. З 29 квітня 2005 року по 20 серпня 2007 року перебувала у відпустці по догляду за дитиною. З 28 листопада 2007 року ОСОБА_6 звільнено з посади оперуповноваженого відділення Державної служби боротьби з економічною злочинністю Дніпровського ВМ Херсонського МВ УМВС України в Херсонській області.

При звільнені ОСОБА_6 не виплачено грошову компенсацію за неотримане речове майно.

Відповідно до вимог статті 16 Закону України "Про міліцію"працівники міліції мають єдиний формений одяг, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України, що видається безоплатно.

Одержання речового забезпечення особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ передбачено пунктом 12 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (114-91-п) .

17 листопада 2001 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1515 (1515-2001-п) "Про формений одяг осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу податкової міліції".

Пунктом 2 вказаної постанови доручено Міністерству внутрішніх справ і Державній податковій адміністрації за погодженням з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції і Міністерством фінансів розробити та затвердити: норми забезпечення форменим одягом (у мирний час) осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу податкової міліції; правила носіння форменого одягу і знаків розрізнення зазначеними особами.

Отже, вказаними нормативно-правовими актами виплату грошової компенсації за формений одяг для службовців органів внутрішніх справ не передбачено.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади"від 03 жовтня 1992 року № 493/92 (493/92) з 01 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Пунктом 3 зазначеного Указу (493/92) встановлено, що нормативно-правові акти, вказані у статті 1 цього Указу (493/92) , набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Проте, Положення про забезпечення речовим майном органів внутрішніх справ та військовослужбовців внутрішніх військ МВС України, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 грудня 2003 року № 1489 (v1489320-03) не може бути підставою для задоволення позовних вимог про стягнення грошової компенсації за неотримане речове забезпечення, оскільки його державна реєстрація не проводилась.

Враховуючи викладене вказане Положення чинності не набрало.

На підставі наведеного, рішення суду апеляційної інстанції в цій частині відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Вирішуючи спір щодо виплати ОСОБА_6 матеріальної допомоги до відпустки за 1999 –2000 роки апеляційний суд обґрунтовано послався на положення Законів України "Про Державний бюджет на 1999 рік" (378-14) та "Про Державний бюджет на 2000 рік" (1458-14) , якими встановлено, що видатки бюджетних установ і організацій на виплату матеріальної допомоги можуть здійснюватись лише за наявності економії фонду заробітної плати та грошового забезпечення.

Відповідно до Указу Президента "Про невідкладні заходи щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат"від 12 травня 1996 року №333 (333/96) першочергово виплачувались лише основні види грошового забезпечення. Апеляційний суд правильно встановив, що матеріальна допомога за 1999 –2000 роки не виплачувалась у зв’язку з відсутністю коштів. Таким чином, в цій частині суд апеляційної інстанції правильно скасував постанову суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позовних вимог стосовно виплати матеріальної допомоги до чергових відпусток за 1999-2000 роки.

Щодо вимог позивача про відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 грн, то вони є похідними від вимог про визнання неправомірними дій відповідачів. Апеляційний суд правильно зазначив, що факту заподіяння позивачу моральної шкоди не встановлено, тому не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, тому підстав для скасування ухваленого судового рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України, якщо суд не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення –без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2009 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.