Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Карпук А. К.

суддів - Веремчук Л.М., Бовчалюк З.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щомісячної грошової допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за апеляційною скаргою відповідача управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації на постанову Ківерцівського районного суду від 01 квітня 2009,

13 січня 2009 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до відповідача про поновлення строку звернення до суду та зобов’язання здійснити перерахунок виплати допомоги по догляду за дітьми ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ними трирічного віку за період з січня 2007 року по січень 2009 року. Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що вона є матір’ю малолітніх дітей і їй як особі, яка здійснює догляд за ними до досягнення трирічного віку, повинна виплачуватися допомога в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Така допомога виплачувалася їй не в повному розмірі. Тому просила задовольнити позов, зобов’язавши відповідача провести перерахунок та виплатити їй 13542 грн. 50 коп. недоплаченої допомоги.

Постановою Ківерцівського районного суду від 01 квітня 2009 року позов задоволено частково.

Постановлено зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, а саме: за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 – за період з 22.08.2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі, встановленому Законом України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) з врахуванням виплачених протягом 2007 року сум допомоги.

В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації просить скасувати постанову в частині задоволення позовних вимог, та прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на незаконність і необґрунтованість судового рішення та порушення судом норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 Вона перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення як одержувач державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку. Розмір цієї допомоги у 2007 році становив 90 грн. щомісячно з урахуванням індексу інфляції, в січні-серпні 2008 року –130 грн. щомісячно.

Виплата допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку здійснювалася позивачу відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", однак рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) зазначені положення цього Закону визнано неконституційними. Сума щомісячної допомоги позивачу по догляду за дитиною у період з 9 липня по 31 грудня 2007 року мала визначатися відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", тобто в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Статтею 62 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років встановлений: з 1 січня –434 грн., з 1 квітня –463 грн., з 1 жовтня –470 грн.

Отже, в період з 9 липня по 31 грудня 2007 року вказана допомога виплачувалася ОСОБА_1 не в повному обсязі, тому слід зобов’язати відповідача провести відповідний перерахунок.

Виплата допомоги у 2008 році проводилася позивачу в розмірах, що відповідали чинному законодавству.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.

Встановлені судом першої інстанції обставини підтверджуються наявними у справі доказами, зокрема, свідоцтвами про народження ОСОБА_3 НОМЕР_1 від 26 червня 2007 року (а. с. 6) та свідоцтвом про народження ОСОБА_2 НОМЕР_2 від 08 липня 2005 року (а.с. 7), з яких вбачається, що позивач є матір’ю малолітніх дітей, довідкою управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації від 07 грудня 2008 року, згідно з якою ОСОБА_1 одержувала допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у зазначених вище розмірах (а. с. 9-10).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (в редакції, що діяла до 1 січня 2008 року) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 43 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (в редакції, що діяла до 1 січня 2008 року) передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Дію зазначених правових норм було зупинено Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) . Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) таке зупинення визнано неконституційним.

Дане Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Колегія суддів вважає, що оскільки Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) (в редакції, що діяла до 1 січня 2008 року) не встановлено, відповідно до якого прожиткового мінімуму визначається розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про застосування до спірних правовідносин ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (в редакції, що діяла до 1 січня 2008 року), відповідно до якої позивач має право на одержання щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно.

Також обгрунтованим є висновок суду про покладення обов’язку з нарахування і виплати спірної допомоги за вказаний період саме на управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації в силу вимог ст. 5 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми".

Що стосується перерахунку та виплати позивачу допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за 2008 рік, то судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні таких вимог, оскільки згідно зі ст. 58 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 1 січня –526 грн., з 1 квітня –538 грн., з 1 липня –540 грн., а згідно з пунктом 23 цього Закону підпункт 8 пункту 8 з розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) викладено у такій редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року –50%, з 1 січня 2009 року –75%, з 1 січня 2010 року –100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців".

Саме тому у 2008 році допомога нараховувалась та виплачувалась ОСОБА_1 відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", якою визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн., і дане положення Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року (v010p710-08) не було визнано неконституційним.

Виходячи з викладеного, давши вірну правову оцінку обставинам справи, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у позові в цій частині.

Покликання апелянта управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) розмірів щомісячної допомоги як на причину невиконання державою взятих на себе зобов’язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України").

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, наведених у постанові, яка ухвалена з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів

Апеляційну скаргу відповідача управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації відхилити, а постанову Ківерцівського районного суду від 01 квітня 2009 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.