Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року у справі №2а-2060/10/0870 за позовом відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до Запорізької митниці Державної митної служби України, Головного управління Державною казначейства України в Запорізькій області про визнання протиправними дій суб’єкту владних повноважень та стягнення суми надмірно сплачених до бюджету митних платежів,-

У квітні 2010 року відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (далі - ВАТ "Запоріжсталь") звернулося в суд з позовом до Запорізької митниці, Головного управління Державною казначейства України в Запорізькій області, в якому, з урахуванням заявлених уточнень, просило визнати протиправними дії Запорізької митниці та стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ "Запоріжсталь" суми надмірно сплачених до бюджету митних платежів по ВМД: № 112030000/8/019210 від 17.06.2008р.; №112030000/8/019332 від 18.06.2008р.; №112030000/8/019573 від 20.06.2008р.; №112030000/8/019916 від 23.06.2008р.;№112030000/8/019912від23.06.2008р.; №112030000/8/020199 від 25.06.2008р.; №112030000/8/020532 від 27.06.2008р.; №12030000/8/020981 від02.07.2008р.;№112030000/8/020980 від20.07.2008р.; № 112030000/8/020982 від02.07.2008р.;№112030000/8/020994 від 02.07.2008р., №112030000/8/021811 від10.07.2008р.;№112030000/8/021950 від 11.07.2008р.; №112030000/8/022265 від 14.07.2008р.;№112030000/8/022271 від 14.07.2008р.;№12030000/8/022608 від 17.07.2008р.; №112030000/8/023144 від 22.07.2008р. в розмірі 250553,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримав на підставі контракту з фірмою d Resources UK Ltd."товар –порошок періклазовий марки DALPOR. Р85к, Р88к та відповідно cт.ст. 266, 267 Митного кодексу України, визначив його митну вартість по методу №1 - за ціною угоди.

Виходячи з ціни, встановленої сторонами у Контракті на умовах поставки DАF "Інокотермс-2000" Запорізька митниця самостійно здійснила митну оцінку вартості товарів, які поставлялися за Контрактом, про що було видані відповідні рішення про визначення митної вартості товару. Враховуючи факт видання Запорізькою митницею вищевказаних рішень та необхідність отримання відповідного товару у виробництво, ВАТ "Запоріжсталь" було вимушене здійснити митне оформлення вантажу за митною вартістю, визначеною митницею шляхом подання ВМД. При цьому, на думку позивача, він здійснив надмірну сплату митних та інших платежів на суму 250553,15 грн., так як митна вартість товарів, визначена у відповідних рішеннях митного органу, є необґрунтовано завищеною.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року, в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ВАТ "Запоріжсталь" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою про скасування зазначених судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 8 січня 2008 року між позивачем та фірмою Resources UK Ltd"(Лондон, Великобританія) був укладений контракт №ВП.1323.37515.08.01И (далі по тексту - контракт), відповідно до якого фірма взяла на себе зобов'язання поставляти ВАТ "Запоріжсталь" вогнетривкі вироби та магнезитовий порошок. За умовами п.2.1. контракту ціна та загальна вартість товару, який підлягає поставці визначається у специфікаціях до даного контракту.

На виконання зобов’язань за контрактом у липні та серпні 2008 року продавець поставив порошок періклазовий марки DALPOR Р85k, Р88к, цегли марки DALMAG 91 №1-2, DALMAG 91 № 12-2 та плити марки DALGAT Р96 INS №7*60.

Митне оформлення даних товарів здійснював позивач на підставі поданих на Запорізьку митницю митний пост "Запоріжсталь" ВМД:

№112030000/8/019197 від 17.06.08р., №112030000/2008/019309 від 18.06.08р., №0112030000/2008/019532 від 20.06.08р.,№112030000/2008/019888 від 23.06.08р.,№12030000/2008/019883 від 23.06.08р., №112030000/8/020172 від 25.06.2008р., №112030000/8/020502 від 27.06.2008р., №112030000/8/020918 від 01.07.2008р., №112030000/8/020916 від 01.07.08 р., №112030000/8/020930 від 01.07.08р., №112030000/8/020972 від 02.07.08р., №112030000/8/021791 від 10.07.08р., №112030000/8/021939 від 11.07.08р., №112030000/8/022223 від 14.07.08р., №112030000/8/022225 від 14.07.08р., №112030000/8/022596 від 17.07.08р., № 112030000/8/023118 від 22.07.08р.

Запорізька митниця самостійно здійснила митну оцінку вартості товарів, які поставлялися за Контрактом, про що були видані відповідні Рішення про визначення митної вартості (здійснення митної оцінки)

№№ 45/З.ст. від 17.06.2008р., №46/3.ст. від 18.06.2008р., №49/3.ст. від 20.06.2008р., №50/3,ст.. від 23.06.2008р., №52/3.ст. від 23.06.2008р., №54/3.ст. від 25.06.2008р.,№60/3.ст. від 27.06.2008р., №61/3.ст. від 01.07.2008р., №62/3.ст. від 01.07.2008р., №63/3.ст. від 01.07.2008р.,№65/3.ст. від 02.07.2008р., №71/3.ст. від 10.07.2008р., №73/3.ст. від 11.07.08р., №79/3.ст. від 14.07.08р., №80/3.ст. від 14.07.08р., №83/3.ст. від 17.07.08р., №86/3.ст. від 22.07.08р.

ВАТ "Запоріжсталь" на підставі ст.ст. 90, 265, 266, 267, 273 Митного Кодексу України, ст.15 Закону України "Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" звернулося до Запорізької митниці та Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області із заявою від 09.02.10 року №20/2007400 щодо проведення перерахунку.

Листом Головного Управління Державного Казначейства України у Запорізькій області №06.1-26/437-1894 від 26.02.2010р. позивачу повідомлено, що згідно із Наказом №611/147 від 20.07.2007 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за №1095/14362 від 25.09.2007 року (z1095-07) , повернення зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється органами держказначейства на підставі висновку митного органу, який оформлюється відповідно до заяви платника податку. В подальшому з даного питання орган держказначейства порекомендував звертатися до митних органів для підготовки останніми відповідних висновків.

12.03.20010 позивачем був отриманий лист Запорізької митниці №07-02-14-24/1149 від 10.03.2010 року, яким повідомлялося, що дія вищевказаного Наказу не поширюється на виконання судових рішень по повернення надмірно сплачених коштів. При цьому згадане посилання було визначено єдиною підставою відмови.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог послався на ті обставини, що оскільки позивачем не виконані вимоги, передбачені ст. 264 Митного Кодексу України, отже і не має підстав для повернення надмірно сплачених митних платежів. Крім того, суди дійшли висновку, що оскільки ВАТ "Запоріжсталь" не дотримана процедура повернення надмірно сплачених до бюджету митних платежів, відсутні підстави для їх стягнення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з наведеними висновками судів першої та апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Митного кодексу України безпосереднє керівництво митною справою покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.

Відповідно до ст. 264 Митного кодексу України у разі не згоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються у вільний обіг та сплатити податки і збори згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом. Механізм реалізації права декларанта, що заявляє митну вартість, згідно положень ст. 264 Митного кодексу України передбачений в наказі Державної митної служби України №230 від 17.03.08 (z0259-08) "Про Порядок випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов’язання при ввезенні їх на митну територію України", затвердженого в Міністерстві юстиції України від 27.03.08. Даний Порядок передбачає: випуск у вільний обіг товарів у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості таких товарів або незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, може бути здійснений на підставі письмового звернення декларанта до митного органу з відповідним проханням. Декларант у поданому зверненні обов’язково зазначає обраний ним вид гарантійних зобов’язань митному органу. Митний орган розглядає звернення та не пізніше дводенного строку приймає рішення щодо можливості випуску таких товарів у вільний обіг під обрані декларантом гарантійні зобов’язання. Гарантійні зобов’язання надаються декларантом шляхом сплати до Державного бюджету суми податків і зборів (обов’язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, або надання гарантії уповноваженого банку. Випуск товарів у вільний обіг здійснюється митним органом на підставі вантажної митної декларації, заповненої у звичайному порядку, а також інших документів, передбачених законодавством. При цьому в графі 47 ВМД зазначаються відповідні коди способу розрахунку.

Згідно матеріалів справи, ВАТ "Запоріжсталь" вимог, які передбачені ст. 264 Митного кодексу України не виконало. Наказом Державної митної служби України № 618 від 20 липня 2007 року (z1097-07) затверджений "Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами" (далі - Порядок №618). Цей Порядок визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України.

Згідно з положеннями розділу ІІІ цього Порядку для повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів, платником податку до загального відділу митного органу, яким здійснювалося оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб’єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Тобто, основною умовою повернення коштів, вказаних в позовній заяві, є ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів.

Згідно матеріалів справи ВАТ "Запоріжсталь" 9 лютого 2010 року звернулося з відповідною заявою до Запорізької митниці та Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області щодо здійснення перерахунку платежів, що підлягали сплаті до бюджету та повернення надмірно сплачених платежів в сумі 250553,15 грн. Листами Головного Управління Державного Казначейства України у Запорізькій області та Запорізької митниці № 06.1-26/437-1894 від 26.02.2010 року та № 07021424/1147 від 10.03.2010 позивачу було відмовлено в поверненні надмірно сплачених коштів. Не погоджуючись з прийнятим митним органом рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогами визнання протиправними дій суб’єкту владних повноважень та стягнення суми надмірно сплачених до бюджету митних платежів.

Однак, на думку колегії суддів, предметом даного спору є дії Запорізької митниці щодо відмови в наданні ВАТ "Запоріжсталь" висновку щодо наявності підстав для повернення надмірно сплачених платежів з Державного бюджету України.

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних ociб, прав та інтересів юридичних oci6 у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових ociб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Захист порушених прав –це передбачені законом способи охорони прав та законних інтересів у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб’єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально –правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводяться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

За таких обставин, виходячи з принципу адміністративного судочинства –верховенства права та завдання адміністративного судочинства –захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб в сфері публічно-правових відносин з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, колегія суддів зазначає, що позивачем в даному випадку застосований помилковий спосіб захисту своїх порушених прав та інтересів.

Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, звертаючись з позовом про визнання протиправними дій Запорізької митниці та стягнення суми надмірно сплачених до бюджету митних платежів, ВАТ "Запоріжсталь" обрало не належний спосіб захисту свого порушеного права.

Виходячи з вищенаведеного, суди першої та апеляційної інстанції прийшли до обґрунтованих висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанції винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.