ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 жовтня 2011 року м. Київ К-35418/10
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Бутенка В.І (доповідач), Лиски Т.О., Гашицького О.В.,
Ситникова О.Ф., Штульман І.В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_6 до Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про зобов’язання вчинити певні дії та стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
в с т а н о в и в :
У листопаді 2008 року ОСОБА_6 звернулась до суду із вказаним позовом, у якому просила визнати дії відповідача неправомірними щодо неправильного нарахування державної допомоги по догляду за дитиною, стягнути з Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік в сумі 4286,51 грн.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 20 лютого 2009 року позов задоволено.
Стягнуто з Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на користь ОСОБА_6 недоотриману допомогу по догляду за дитиною за період з липня 2007 року по грудень 2008 року в сумі 1799,00 грн.
Зобов’язано відповідача встановити ОСОБА_6 розмір щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з січня по вересень 2008 року.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 року постанову суду першої інстанції скасовано і прийнято нову постанову, якою зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
В решті позову відмовлено.
В касаційній скарзі Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради просить скасувати вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення ним норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що після народження дитини позивач відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", призначаються такі види допомоги: допомога у зв'язку з вагітністю та пологами; одноразова допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інші види допомоги.
Статтею 13 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"(в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" визначено умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
При цьому статтею 15 вказаного Закону визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався статтею 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якою передбачено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) .
Відповідно до статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 01 січня –434,00 гривень, з 01 квітня –463,00 гривень, з 01 жовтня –470,00 гривень.
Пунктом 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом (489-16) , було зупинено дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) на 2007 рік.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) пункт 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"було визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним).
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції зроблено правильний висновок про те, що з 09 липня по 31 грудня 2007 року виплата позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна здійснюватись у встановлених ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"розмірах.
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду щодо скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог за 2008 рік, оскільки такі позовні вимоги позивачем заявлені не були.
Також апеляційний суд дійшов вірного висновку стосовно того, що суд не є має права визначати суму недоплаченої допомоги та стягувати її з відповідача. Суд не може підміняти державний орган, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, здійснюючи замість неправомірних дій чи бездіяльності, які визнаються протиправними, інші дії, які б відповідали закону та належали до компетенції такого суб’єкта владних повноважень.
Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії чи бездіяльність протиправними і зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум допомоги відповідно до закону, а не визначати конкретні суми цієї допомоги до стягнення.
Наведені обставини були правильно враховані судом апеляційної інстанції, який прийняв законне й обґрунтоване рішення про часткове задоволення позову.
Доводи касаційної скарги зроблених судом апеляційної інстанції висновків не спростовують.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни оскарженого судового рішення не вбачається.
Щодо вимог касаційної скарги про скасування судового рішення суду першої інстанції, колегія суддів зауважує, що апеляційним судом це рішення вже було скасовано та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 222, 223, 224, 230 КАС України, суд, -
у х в а л и в :
Касаційну скаргу Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
С у д д і :