Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Конюшка К.В.

суддів: Гордійчук М.П.

Гончар Л.Я.

Сіроша М.В.

Харченка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.12.2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2009 року

у справі № 2-а-1381/08/1170

за позовом Приватного підприємства "Приватна агрофірма "МЮННТ"

до Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

У жовтні 2008 року Приватне підприємство "Приватна агрофірма "МЮННТ"звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000082310 від 26.06.2008 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.12.2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2009 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано нечинним спірне рішення у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10 500,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій у частині задоволених позовних вимог, Кіровоградська міжрайонна державна податкова інспекція оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати вказані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволення позову з мотивів порушення названими судами норм матеріального та процесуального права та прийняти в названій частині нове рішення про відмову в позові у повному обсязі.

Крім того, від відповідача надійшло клопотання № 3616/10/10-024 про заміну сторони у справі, в якому повідомляється, що Наказом Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області № 193 від 18.05.2010 року "Про реорганізацію державних податкових інспекцій області" припинено Кіровоградську міжрайонну державну податкову інспекцію шляхом приєднання Новгородківського відділення цієї інспекції до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції. В обґрунтування названих доводів відповідачем додано до вказаного клопотання Наказ Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області №193 від 18.05.2010 року "Про реорганізацію державних податкових інспекцій області".

З огляду на вищевикладене, на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції здійснює заміну відповідача його правонаступником.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено перевірку позивача за здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, за результатами якої складено Акт №002111 від 23.06.2008 року (далі –Акт перевірки).

За даними Акта перевірки податковою інспекцією встановлено порушення позивачем приписів пункту 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"(далі - Закон України від 06.07.1995 року №265/95-ВР (265/95-ВР) ), а саме встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, різниця склала 2 581,68 грн.

На підставі Акта перевірки контролюючим органом було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000082310 від 26.06.2008 року.

Пунктом 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР передбачено обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

В силу приписів статті 22 цього Закону порушення наведеної вимоги Закону тягне застосування до суб'єктів підприємницької діяльності фінансової санкції у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Згідно з статтею 2 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (z0040-05) визначено, що каса —це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Згідно з пунктом 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року № 833 (833-2006-п) , забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Як встановлено судами, згідно з даними денного звіту магазину № 7 за 23.06.2008 року станом на 16:54 год. в касі знаходилось грошові кошти у сумі 1091,32 грн.

Відповідно до розписки продавця ОСОБА_4 на момент здійснення перевірки загальна сума виявлених коштів склала 3673,00 грн.

Згідно з поясненнями продавця готівкові кошти у сумі приблизно 2100 грн. перевіряючими були знайдені в шафі магазину, який знаходився на відстані 10-12 метрів від місця проведення розрахунків. Вказані кошти підлягали виплаті продавцям магазину.

У розписці від 23.06.2008 року напроти напису "Власних коштів немає, на сторону не видавала"продавцем було вчинено напис щодо наявності таких коштів у розмірі 2100 грн.

Отже, як обґрунтовано зазначено судами, податковим органом усупереч вимогам частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено правомірності свого рішення у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10 500,00 грн.

Також судами попередніх інстанцій встановлено порушення позивачем приписів пункту 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР, що виявилось у наявності факту невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій у розмірі 455,40 грн.

За вказаних обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку щодо правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 277,00 грн.

Доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам та спростовуються вище переліченими нормами права, у зв’язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частиною 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.12.2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2009 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 –2391 КАС України (2747-15) .