Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова та ОСОБА_4

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2009

у справі № 2-а-8519/08/2070

за позовом ОСОБА_4

до 1) Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова, 2) Управління Державного казначейства України у Дзержинському районі м.Харкова

про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії, -

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2009 ОСОБА_4 відмовлено в задоволенні позову до ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова, УДК України у Дзержинському районі м.Харкова про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити дії.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2009 рішення суду першої інстанції скасовано частково. Визнано неправомірною бездіяльність УДК України у Дзержинському районі м.Харкова щодо нарахування та стягнення штрафів за неповне та несвоєчасне повернення сум надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб у 2004-2006 роках на користь ОСОБА_4 Зобов’язано УДК України у Дзержинському районі м.Харкова розглянути питання щодо прийняття рішення про нарахування та стягнення на користь ОСОБА_4 штрафу відповідно до пп.20.4.2 п.20.4 ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2009 залишено без змін.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами позивача та відповідача-1.

Позивачем ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції зі зміною постанови апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач-1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального права.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій постановою Дзержинського районного суду м.Харкова від 11.10.2007 позовні вимоги задоволено частково, дії ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова визнано неправомірними, з відповідача стягнуто суму надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за 2004-2006 р.р. та суму штрафів за вказаний період у загальному розмірі 444,68 грн., судові витрати у розмірі 816,75 грн. В частині позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2008 рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова штрафу за несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичної особи у розмірі 222,34 грн. відмовлено. В іншій частині судове рішення залишено без змін.

21.07.2008 у справі видано виконавчий лист про стягнення з ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова на користь ОСОБА_4 неповернутої суми надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб у сумі 22,34 грн. ( за 2004 рік –34,46 грн., за 2005 рік –45,47 грн., за 2006 рік –142,41 грн.).

06.08.2008 ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова сформовано висновок №440 про повернення надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб ОСОБА_4 на суму 222,34 грн., який надано до виконання до Державного казначейства у Дзержинському районі м.Харкова, останнім надмірно сплачена сума податку була перерахована ОСОБА_4

Встановлення зазначених обставин стало підставою для прийняття Харківським окружним адміністративним судом постанови від 21.01.2009 про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, яка обґрунтована наявністю судового рішення, яке набрало законної сили, яким позивачу вже було відмовлено в задоволенні вимог про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб.

Суд апеляційної інстанції, виходячи з положень пп.20.4.1, 20.4.2 п.20.4 ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", згідно яких рішення про нарахування та сплату штрафних санкцій за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку приймається відповідним органом Державного казначейства, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання неправомірною бездіяльності УДК України у Дзержинському районі м.Харкова щодо нарахування та стягнення штрафів за неповне та несвоєчасне повернення сум надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб у 2004-2006 роках ОСОБА_4 та зобов’язання УДК України у Дзержинському районі м.Харкова розглянути питання щодо прийняття рішення про нарахування та стягнення на користь ОСОБА_4 штрафу відповідно до пп.20.4.2 п.20.4 ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій судова колегія погодитись не може, вважає, що вони зроблені без всебічного і повного з’ясування всіх фактичних обставин справи, незастосування системного аналізу норм чинного законодавства.

Відповідно до пункту 18.8 статті 18 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"(в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) сума надміру сплаченого податку підлягає поверненню платнику протягом 60 календарних днів від дня отримання податковим органом його декларації. Після закінчення зазначеного періоду нараховується штраф.

Особою, яка несе відповідальність за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, згідно пп.20.4.1 п.20.4 ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", є:

а) податковий орган, який порушує строки подання розрахунку такої суми або занижує його розмір;

б) орган Державного казначейства України, що порушує строки такого повернення або занижує його розмір.

Згідно пп.20.4.2 п.20.4 ст.20 цього Закону за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, на користь платника податку, сплачуються такі штрафи:

якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом (889-15) , при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 10 відсотків від такої суми;

якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом (889-15) , при затримці від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 50 відсотків від такої суми;

якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом (889-15) , при затримці від 91 календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 100 відсотків від такої суми.

Таким чином, передбачений пп.20.4.2 п.20.4 ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"штраф є прогресуючим та залежить від кількості календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку виплати суми надміру сплаченого податку, у зв’язку з чим судам попередніх інстанцій необхідно було встановити граничний строк виплати належних позивачу сум та їх фактичне перерахування.

Крім того, нарахування штрафів, передбачених пп.20.4.2 п.20.4 ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", самостійно здійснюється органом Державного казначейства України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 № 127 "Про затвердження Порядку нарахування штрафів за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб" (127-2004-п) органи Держказначейства приймають рішення про нарахування штрафу. Визначення порядку перерахування сум штрафів згідно із пунктом 6 названої постанови покладено на Державне казначейство України.

Тобто, на органи Держказначейства покладено повноваження по розрахунку суми штрафу, визначення джерела сплати такої суми на користь платника та перерахування відповідних коштів платнику.

Разом з тим, заявлена позивачем позовна вимога про нарахування штрафу у розмірі 222,34 грн. за неповне та несвоєчасне повернення сум надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб у 2004-2006 роках та перерахування цієї суми на його банківський рахунок, судами попередніх інстанцій не розглянута.

Не надано правової оцінки в судових рішеннях і вимозі позивача щодо компенсації за відрив від звичайних занять.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, виключає можливість для висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова та ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2009 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2009 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.