Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Бившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду Сумської області від 16.04.2008

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2008

у справі №АС-12/581-07 (22-а-4435/08)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ряснянське"

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

Постановою Господарського суду Сумської області від 16.04.2008, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2008, позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Сумської МДПІ (Краснопольське відділення) від 17.05.2007 № 0000161520/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 24248,00 грн.

Сумська МДПІ подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Посилається на порушеня судами норм матеріального права: п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 № 168/97-ВР.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

У квітні 2007 року позивач надіслав до податкової інспекції уточнюючий розрахунок податкового зобов’язання з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2005 року, згідно з яким визначив до бюджетного відшкодування 24248,00 грн. Разом з уточнюючим розрахунком надав розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Підставою для зменшення податковим повідомленням-рішенням від 17.05.2007 № 0000161520/0 бюджетного відшкодування за 11 місяців 2005 року у сумі 24248,00 грн. слугували висновки перевірки, викладені в акті від 16.05.2007 № 45/15-019/30841386/145, про порушення позивачем вимог п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Позиція податкового органу полягає у тому, що, оскільки уточнюючий розрахунок подано у квітні 2007 року, то звітним періодом є квітень 2007 року, а наступним –травень 2007 року, а не листопад 2005 року. Сума від’ємного значення за уточненим розрахунком за жовтень 2005 року, поданим у квітні 2007 року, повинна бути перенесеною до рядку 23.4 податкової декларації за травень 2007 року, оскільки за вимогами п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"при відсутності податкового боргу з податку за попередні податкові періоди сума від’ємного значення зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, від’ємне значення за жовтень 2005 року включено до складу податкового кредиту листопада 2005 року, що відповідає вимогам абз. 3 п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". У листопаді розраховано від’ємне значення та заявлено до бюджетного відшкодування податок на додану вартість у сумі 24248,00 грн., яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій у попередньому податковому періоді - жовтні 2005 року, що відповідає вимогам п.п. "а"п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього Закону.

Подання позивачем уточнюючого розрахунку за наслідками самостійного виявлення помилок у показниках раніше поданої податкової декларації відповідає положенням п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"від 21.12.2000 №2181-ІІІ. Виправлення помилок шляхом подання уточнюючого розрахунку є формою звітності, якою виправляються показники раніше поданої звітності за попередні податкові періоди, а не уточнюються показники поточних звітних періодів. Для визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), беруться показники звітного (податкового) періоду, що базуються на даних обліку, а не час надходження звітності до податкового органу.

Зважаючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 221, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Сумської області від 16.04.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2008 –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .