Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2009 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2009 року

у справі №2-а-36979/08/0570

за позовом Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька

до ОСОБА_1

про зобов’язання вчинити дії, -

Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі міста Донецька (далі –позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі –відповідач) про зобов’язання фізичну особу –громадянина ОСОБА_1 вчинити певні дії шляхом подання до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька декларації про доходи, отримані у 2007 році.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2009 року у позові відмовлено повністю.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2009 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2009 року і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходили з того, що податковий орган не обмежений правом самостійно визначити суму податкового зобов’язання відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", якщо платник податку самостійно не визначив у відповідній річній декларації суму відповідного податку, належного до сплати.

Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій помилково виходили з того, що дана справа підлягає судовому розгляду в порядку адміністративного судочинства, з огляду на наступне.

Згідно пункту 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Аналіз положень пункту 8 статті 3, частини 4 статті 50, статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) свідчить, що суб’єкт владних повноважень може звернутись до суду з адміністративним позов лише у випадках, передбачених законодавством.

Так, ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про зобов’язання останньої задекларувати одержані доходи шляхом подачі до податкового органу декларації про майновий стан і доходи.

Відповідно до частини 1 статті 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень.

З огляду на викладене, колегія суддів відзначає, що правовідносини між податковим органом та фізичною особою –платником податків з приводу декларування доходів фізичної особи врегульовано Кодексом України про адміністративні правопорушення (80731-10) , а компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень.

Відповідно до частини 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтею 157 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2009 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2009 року підлягають скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 1 ст. 228, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2009 року скасувати.

Провадження у справі № 2-а-36979/08/0570 за позовом Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька до ОСОБА_1 про зобов’язання вчинити дії закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.