Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого – судді Бойка А.В.,

суддів: Романішина В.Л.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська національна стивідорна компанія"до державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про скасування рішення про застосування економічних санкцій та припису, –

12.04.2010 року генеральний директор товариства з обмеженою відповідальністю "Українська національна стивідорна компанія"звернувся до суду першої інстанції з позовом до державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 74 від 26.03.2010 року та припису № 88 від 26.03.2010 року "Про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін", винесених державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області за результатами планової перевірки.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2010 року позовні вимоги ТОВ "Українська національна стивідорна компанія"задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаною постановою Одеського окружного адміністративного суду, 27.12.2010 року державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області подала апеляційну скаргу.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що перевірка ТОВ "Українська національна стивідорна компанія"проведена правомірно, а рішення № 74 від 26.03.2010 року та припис № 88 від 26.03.2010 року прийняті у відповідності до вимог діючого законодавства.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2010 року та постановлення нового рішення, яким визнати чинним рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 74 від 26.03.2010 року та припис № 88 від 26.03.2010 року.

Сторони по справі в судове засідання апеляційної інстанції не з’явились, про час та місце судового засідання були сповіщені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області проведено планову перевірку дотримання ТОВ "Українська національна стивідорна компанія"діючого порядку застосування тарифів на комплекс робіт, пов’язаних з обробленням вантажів у морських портах України згідно вимог наказу Мінтрансу України № 392 від 31.10.1995 року (z0476-95) та інші послуги за період з 01.03.2009 року по 01.03.2010 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 000157 від 22.03.2010 року, на підставі якого прийнято рішення № 74 від 26.03.2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в розмірі 1347,66 грн. та застосовано штраф у сумі 2695,32 грн. та припис № 88 від 26.03.2010 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін.

В ході зазначеної перевірки державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області встановлено порушення ТОВ "Українська національна стивідорна компанія"п. 2.1.2.11 Збірника тарифів на комплекс робіт, пов’язаних з обробленням вантажів у портах України, що виразилось у стягненні позивачем з ТОВ "Компанія "Мар Шиппинг"додатково до акордної ставки за перевантаження вантажу плати за додаткову послугу з кріплення вантажу з використанням фумігованої сепарації у розмірі 175,02 дол. США, що за курсом НБУ 7,7 грн. склало 1347,66 грн.

На підставі чого відповідачем зроблено висновок про те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Українська національна стивідорна компанія"неправомірно отримало додаткову виручку, яка підлягає вилученню в бюджет та накладено штраф у двократному розмірі додатково отриманої виручки.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог ТОВ "Українська національна стивідорна компанія", зважаючи на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що 23.01.2006 року між ТОВ "Компанія Мар Шиппінг"та ТОВ "Українська національна стивідорна компанія"укладено договір на здійснення вантажно-розвантажувальних робіт №23/01/06 від 23.01.2006 року, згідно якого ТОВ "Компанія Мар Шиппінг"доручає, а ТОВ "Українська національна стивідорна компанія"приймає на себе зобов'язання по організації та забезпеченню вантажно-розвантажувальних робіт, зберігання вантажів ТОВ "Компанія Мар Шиппінг"та проведенню розрахунків з залученими організаціями (а.с.54-58).

Пунктом 1 Загальних вказівок збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у морських портах України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №392 від 31.10.1995 року (z0476-95) визначено, що наведені в збірнику тарифи, встановлені на комплекс робіт (послуг), пов’язаних з обробленням зовнішньоторговельних (експортних, імпортних) і транзитних вантажів у морських портах (причалах) Чорноморсько-Азовського басейну, р. Дунай і річкових портах (причалах) басейнів річок Дністра та Південного Бугу.

Пунктом 2.1.1.4 зазначеного вище Збірника встановлено ставки першої, другої та третьої категорії. Крім того, п. 2.1.2 затверджено перелік робіт, які оплачуються за акордними ставками.

Відповідно до п.2.1.2.11 Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у морських портах України в перелік робіт, які оплачуються за акордними ставками включається укладання та укріплення вантажів у трюмах і на палубах суден за допомогою талрепів, затискачів та з'єднувальних скоб, сталевих стрічок та замків, за винятком спецзакріплень та вартості матеріалів.

В свою чергу п.2.1.1.12 зазначеного Збірника передбачено, що необхідні для навантаження, кріплення та відвантаження вантажу матеріали, обладнання та пристосування (жорстка та м'яка сепарація, трипільні матеріали) надаються вантажовідправниками або портами за рахунок вантажовідправників.

Звертаючись з позовом до суду першої інстанції позивач зазначав, що кошти, отримані від ТОВ "Компанія "Мар Шиппинг"в сумі 1347,66 грн. є відшкодуванням витрат, пов’язаних з придбанням матеріалів для кріплення вантажу - стрічки кріпильної та замків, які були використані для кріплення вантажу, для уникнення зміщення вантажу при транспортуванні морем.

Зазначені матеріали для кріплення вантажів згідно п. 2.1.1.12 Збірника надаються за рахунок вантажовідправників.

Позивачем була надана Калькуляція вартості додаткової послуги на 1 (одну) тону вантажу до договору № 23/01/06 від 23.01.2006 року (заготовки транзитної (партія до 500 тон), згідно якої додаткова послуга ТОВ "Українська національна стивідорна компанія"дорівнює 0,55 дол. США та складається з: вартості сепараційного матеріалу - 0,22 дол. США; вартості стрічки кріпильної - 0,22 дол. США; вартості замків - 0,01 дол. США; прибутку від реалізації використовуваного матеріалу - 0,07 дол. США.

Згідно п.2.1.1.12 Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у морських портах України, умови та порядок розрахунків між портами та вантажовласниками за роботи і матеріали із сепарації, кріплення та виготовлення спеціальних пристосувань при перевезенні вантажів установлюються на договірній основі.

Відповідно до п.2 Додатку №4 від 01.12.2008 року до Договору на здійснення вантажно - розвантажувальних робіт №23/01/06 від 23.01.2006 року оплату за додаткові послуги з транзитних вантажів - сепарацію/кріплення замовник здійснює, виходячи з розрахунку: у разі поставки щомісяця більш ніж 40 тис. тон включно —при судовій партії транзитного вантажу до 5 тис. тон. - 0,55 дол. США за одну фактично перероблену тонну вантажу, при відвантаженні транзитного вантажу, напрямом на США, незалежно від кількості тон судової партії – 0,55 дол. США за одну фактично перероблену тону вантажу (а.с.59-60).

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що сума 175,02 дол. США, яка за курсом НБУ (7,7 грн.) складає 1347,66 грн. це компенсація витрат ТОВ "Українська національна стивідорна компанія"на придбання матеріалів, використаних для укріплення вантажу, а саме: 170 метрів крапельної стрічки (ціна - 1 м - 6,00 грн.) та 136 замків (ціна 1 шт. - 2,40 грн.), що підтверджується актом списання матеріалів №СД -0000095 від 20.03.2009 року (а.с.62) та актом - рахунком за підписом капітана судна "МООN LIGНТ"(63-64).

Зважаючи на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, стосовно того, що ТОВ "Українська національна стивідорна компанія"не було порушено приписів Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у морських портах України стосовно оплати робіт по тарифу акордних ставок, а виручка у сумі 1347,66 грн. не відноситься до переліку робіт, що оплачується за акордними ставками.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 74 від 26.03.2010 року та припис державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області №88 від 26.03.2010 року "Про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін"є протиправними та підлягають скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, –

Апеляційну скаргу державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2010 року –без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.