Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Харченка В.В.

Гончар Л.Я.

Сіроша М.В.

Конюшка К.В.

Бим М.Є.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державної інспекції з карантину рослин в Луганській області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2009 року у справі за позовом Контрольно-ревізійного управління в Луганській області до Державної інспекції з карантину рослин в Луганській області про зобов'язання виконати вимогу від 29.10.07 № 07-14/8487 в частині відшкодування суми незаконно сплаченої матеріальної допомоги - 18392 грн. 00 коп., заробітної плати за невідпрацьований час - 419 грн. 62 коп., проведення взаєморозрахунків з державними,-

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2008 року в задоволенні позовних вимог Контрольно-ревізійного управління в Луганській області відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2009 року апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Луганській області задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Державну інспекцію з карантину рослин в Луганській області зобов’язано виконати вимогу позивача від 29.10.07 року № 07-14/8487 в частині відшкодування суми незаконно сплаченої матеріальної допомоги –18 392 грн., заробітної плати за невідпрацьований час –419 грн. 62 коп., проведення взаєморозрахунків з державними цільовими фондами щодо заліку зайво перерахованих внесків на 153 грн. 16 коп., відшкодувати недоотримані фінансові ресурси фізичними особами на 584 грн. 22 коп., з мотивів їх необґрунтованості.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2009 року відмовлено в роз’ясненні постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2009 року.

На рішення суду апеляційної інстанції надійшли касаційні скарги Державної інспекції з карантину рослин в Луганській області, у яких просить постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2009 року скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норма матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правової основи діяльності визначені Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні"від 26 січня 1993 року (2939-12) №2939-12, (надалі Закон України №2939).

Вимога контрольно –ревізійного управління в Луганській області №07-14/8487 "Про усунення виявлених порушень"(арк. справи 30-32) прийнята 29 жовтня 2007 року за наслідками проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності позивача, за період з 1 липня 2005 року по 1 липня 2007 року, (арк. справи 4-29) якою встановлені факти фінансових порушень, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів на 43,22 тис. грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначена вимога позивачем не була оскаржена.

Головні завдання державної контрольно-ревізійної служби окреслені статтею 2 Закону України №2939, права передбачені статтею 10 зазначеного Закону.

Вимоги є способом реалізації владних управлінських функцій відповідачем, як суб’єктом владних повноважень.

30 травня 2008 року позивач, як суб’єкт владних повноважень звернувся до суду з адміністративним позовом яким просить зобов’язати відповідача виконати вимогу в частині відшкодування суми незаконно сплаченої матеріальної допомоги-18392 грн., заробітної плати за невідпрацьований час 419,62 грн., проведення взаєморозрахунків з державними цільовими фондами щодо заліку зайво перерахованих внесків на 153,16 грн., відшкодувати недоотримані фінансові ресурси фізичними особами на 584,22 грн.

Щодо сплаченої матеріальної допомоги на суму 18392 грн.

Зазначена сума виплачена відповідачем при надані відпустки працівникам інспекції, відповідно до умов колективного договору, в порушення підпункту "б"пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року №1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" (1298-2002-п) .

Відповідно до норм даного пункту керівникам зокрема закладів та організацій в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків надано право надання працівникам матеріальної допомоги в сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік.

На думку позивача, порушення вимог пункту 3 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України 17 травня 2002 року №659 (659-2002-п) інспекцією нараховані та сплачені за рахунок вказаних коштів суми матеріальної допомоги колишнім працівникам відповідача у зв’язку зі святами 1-го Травня та Днем Перемоги 9-го Травня на суму 9600 грн., що є безпідставним нарахуванням та сплатою відповідачем за рахунок коштів спеціального фонду.

Вимога позивача в частині відшкодування незаконних виплат заробітної плати за невідпрацьований час –419 грн. 62 коп., проведення взаєморозрахунків з державними цільовими фондами щодо заліку зайво перерахованих внесків на 153 грн.16 коп., відшкодувати недоотримані фінансові ресурси фізичними особами на 584 грн. 22 коп. на час розгляду справи була виконана.

Що стосується оскарження ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2009 року, якою відмовлено в роз’ясненні постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2009 року, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою звернення відповідача у справі з заявою про роз’яснення судового рішення незрозумілий порядок виконання судового рішення від 19 березня 2009 року у справі №2а-9707/08/1270.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що, оскільки відповідачем ставиться питання про правові наслідки ухвалення судового рішення у даній справі, які, у свою чергу, передбачені чинним законодавством та не можуть встановлюватися судом, колегія суддів не знаходить передбачених процесуальним законом підстав для роз’яснення судового рішення

Доводи касаційних скарг зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

Касаційні скарги Державної інспекції з карантину рослин в Луганській області відхилити, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.