Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого),

Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О., Шипуліної Т.М.,

при секретарі: Титенко М.П.

за участі представників: позивача Лісовець В.О.,

відповідача: Телічка Ю.А.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ланда ЛТД"на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01.12.2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2010 року по справі № 2-а-30991/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ланда ЛТД"

до Державної податкової інспекції у Житомирському районі

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ланда ЛТД"(далі –позивач, товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Житомирському районі (далі –відповідач, орган податкової служби) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.04.2008 року № 0000632320 у сумі 13469,80 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.12.2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2010 року по справі № 2-а-30991/08, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що органом податкової служби 29.03.2008 року була здійснена перевірка товариства щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.

Під час перевірки встановлено факт порушення позивачем пунктів 1, 2, 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"(далі - Закон № 265/95), а саме: встановлено невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в звіті реєстратора розрахункових операцій в розмірі 2693,96 грн. про що складено акт перевірки від 29.03.2008 року.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.04.2008 року № 0000632320, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 13469,80 грн.

Спеціальним законом який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон № 265/95 (265/95-ВР) .

Статтею 2 вказаного Закону визначено, що місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону № 265/95 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Статтею 22 цього ж Закону передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судами встановлено, що факт перевірки був здійснений 29.03.2008 року. За результатами перевірки було складено два акти, але один з яких був знищений, як зіпсований, що підтверджено представником відповідача в судовому засіданні.

Як зазначено в касаційній скарзі та підтверджено представником позивача в судовому засіданні, в акті перевірки від 29.03.2008 року зазначена невідповідність суми РРО, яка була взята зі звіту оператора за минулу добу (а.с.13), вказані кошти знаходилися в іншому місці від місця проведення розрахунків, яке органом податкової служби помилково розцінено місцем проведення розрахунків.

З огляду на зазначене, колегія суддів касаційної інстанції вважає помилковим висновок судів попередній інстанцій про порушення позивачем пункту 13 статті 3 Закону № 265/95 та визнання правомірним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.04.2008 року № 0000632320 у сумі 13469,80 грн.

З огляду на зазначене суд касаційної інстанції приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові рішення першої та апеляційної інстанції –скасуванню.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ланда ЛТД"задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01.12.2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2010 року по справі № 2-а-30991/08 скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ланда ЛТД" задовольнити. Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.04.2008 року № 0000632320 у сумі 13469,80 грн.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. 237 КАС України.