Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів : Васильченко Н.В., Черпіцької Л.Т., Чалого С.Я., Леонтович К.Г., Калашнікової О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та Чернігівської обласної ради на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2009 р. у справі за першого заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації до Чернігівської обласної ради, треті особи: Державна податкова адміністрація в Чернігівській області, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про скасування рішення, -

Перший заступник прокурора Чернігівської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації про скасування рішення Чернігівської обласної ради від 24 травня 2007 року "Про звільнення від сплати податку з доходів фізичних осіб".

Постановою Господарського суду Чернiгiвської областi від 12 грудня 2007 р. відмовлено в задоволенні позову.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення Чернігівської обласної ради про звільнення від сплати податку з доходів фізичних осіб відповідає вимогам законодавства, прийнято в межах повноважень та у спосіб передбачений Законом.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2009 р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове про задоволення позову.

Скасовано Рішення Чернігівської обласної ради десятої сесії п'ятого скликання від 24 травня 2007 року "Про звільнення від сплати податку з доходів фізичних осіб".

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що приймаючи оскаржуване рішення Чернігівська обласна рада перевищила встановлені законодавством України повноваження, оскільки до компетенції останнього не віднесено встановлення пільг щодо оподаткування, зокрема звільнення від сплати податку з доходів фізичних осіб.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Чернігівська обласна рада та треті особи по справі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та Чернігівської обласної ради подали касаційні скарги, в яких просять постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2009 р. скасувати, залишити в силі постанову Господарського суду Чернiгiвської областi від 12 грудня 2007 р. Скарги мотивовані невірним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав до її задоволення.

Скасовуючи Рішення Чернігівської обласної ради десятої сесії п'ятого скликання від 24 травня 2007 року "Про звільнення від сплати податку з доходів фізичних осіб"суд апеляційної інстанцій правильно виходив з того, що компетенція обласних рад, як органів місцевого самоврядування, визначена у ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в України", згідно з п. 17 якої до виключної компетенції обласних рад віднесено затвердження обласних бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання. Частиною 4 ст. 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"передбачено право обласної ради самостійно визначати напрями використання коштів обласного бюджету.

Як вбачається з ч. 2 ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування"право встановлення додаткових пільг щодо оподаткування у межах сум, що надходять до місцевих бюджетів, надано Верховній Раді Автономної Республіки Крим і сільським, селищним, міським радам.

Тобто правильним є висновок апеляційного суду, що чинним законодавством обласним радам не надано право вирішувати питання про встановлення додаткових пільг щодо оподаткування.

Згідно з ст. 65, 66 Бюджетного кодексу України податок з доходів фізичних осіб зараховуються до бюджетів міст районного значення, сіл, селищ у розмірі 25 відсотків від його загального обсягу, що справляється на цій території, до районного та обласного бюджетів - відповідно у розмірах 50 та 25 відсотків, для забезпечення реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм територіальних громад доходи обласних бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів між бюджетних трансфертів, формуються за рахунок, в тому числі 25 % податку з доходів фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) на відповідній території.

Здійснюючи повноваження по затвердженню обласних бюджетів, внесенню в них змін та затвердження звітів про їх виконання обласна рада також має врахувати, що місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб.

З огляду на вищевикладене, рішення апеляційного суду про задоволення позовних вимог ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судом апеляційної інстанції вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено. Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів

Касаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та Чернігівської обласної ради залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2009 р. залишити без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, в порядку та у строки, встановлені КАС України (2747-15) .