Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.,

Суддів: Курило Л.В., Калиновського В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Подобайло А.В., Верман А.М.,

представника позивача - Сімоненко Н.А.,

представника відповідача - Сумцової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.11.2010р. по справі № 2а-5673/10/1870

за позовом Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб"

до Державної податкової інспекції в м. Суми, Головного управління державного казначейства України у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

Позивач - Дочірнє підприємство "Завод обважених бурильних та ведучих труб" - звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Суми, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 21.05.2010р. №0000862306/0/36486, стягнути з Державного бюджету України на його користь суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 723 364,74 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.11.2010 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 21.05.2010 року № №0000862306/0/36486 про зменшення Дочірньому підприємству "Завод обважених бурильних та ведучих труб" бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 723 364,74 грн.

Відповідач – Державна податкова інспекція в м. Суми - не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.11.2010 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції в м. Суми - в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Представник відповідача - Головного управління державного казначейства України у Сумській області - в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представника позивача, представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду в межах апеляційної скарги.

Матеріалами справи підтверджується, що Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" зареєстроване відділом державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності Сумської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію № 16321200000001455 від 31.05.2000 року.

14.05.2010р. працівниками Державної податкової інспекції в м. Суми було проведено невиїзну документальну перевірку Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2010р., за наслідками якої складено акт від 14.05.2010року №3863/23-6/30991664. (а.с.10-23).

Згідно висновку акту перевірки від 14.05.2010 року №3863/23-6/30991664 на порушення п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за січень 2010 року в розмірі 723364,74 грн.

Перевіркою встановлено, що підприємством відповідно до податкової Декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року, поданої до ДПІ в м. суми за № 9000283008 від 18.02.2010 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 1053825 грн., по сплаченим сумам попередніх періодів. Бюджетне відшкодування сформовано за попередній період, а саме - грудень місяць 2009 року, зокрема: податкове зобов'язання - 457192 грн., податковий кредит - 2380205 грн., від'ємне значення - 1923013 грн.

Проведено позапланову документальну виїзну перевірку по підтвердженню заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ із бюджету за січень 2010 року.

За результатами позапланової виїзної документальної перевірки ДП "Завод ОБ та ВТ" від 12.04.10р. з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за січень 2010р. встановлено, що одними з основних постачальників сировини у перевіряємому періоді є: ТОВ "Селена - Н" (код 35622296, м. Костянтинівка Донецької обл.), сума ПДВ – 723364,74 грн., з вартості хімічних речовин, згідно договору про постачання №79/9-20-09 від 27.02.2009 року.

За місцем реєстрації платника, до Костянтинівської ОДПІ направлено запит щодо проведення перевірки з питань правових відносин від 05.02.10 № 6778/7/23-610/123. Згідно отриманої довідки від 27.02.2010р. №89/23-3-35622296 підприємство є посередник, постачальниками є:

- ТОВ "Провімакс-Торг" (код 36253574, м.Донецьк), сума ПДВ - 215127,43 грн., податкові накладні № 82411 від 03.11,09р. на суму 754331,84 грн., в т. ч. ПДВ - 125721,97 грн., № 624 від 01.12.09р. на суму 536432,80 грн., в т. ч. ПДВ - 89405,46 грн. за хімічні речовини. До ДПІ у Калінінському р-ні м.Донецька направлено запит щодо проведення зустрічної перевірки з питань правових відносин від 24.03.10р. №19647/7/23-610/430. Згідно отриманої відповіді від 02.04.10р. № 11335/7/23-1 ТОВ "Провімакс - Торг" - підприємство за юридичною адресою не знаходиться.

- ТОВ "ТД Астат ресурс" (код 34524526, м. Костянтинівка), сума ПДВ - 281081,30 грн., з вартості нікелю, алюмінію:

- накладна (товар на комісію) № 25 від 03.11.09р. Нікель Н1 катод у кількості 3,451 тн на загальну суму 660521,40 грн., в т.ч. ПДВ 110086,90 грн.

- накладна (товар на комісію) № 27 від 01.12.09р. Нікель Н1 катод у кількості 0,383 тн, Нікель НІ катод у кількості 4,717 т., Алюміній АВ87 у кількості 8,76 т. на загальну суму 1025966.40 грн. в т.ч. ПДВ 170994,40 грн.

До Костянтинівської ОДПІ направлено запит щодо проведення зустрічної перевірки з питань правових відносин від 24.03.2010р. № 19643/7/23-610/426. Згідно отриманої довідки від 19.03.10р. № 128/23- 3-34524526, підприємство є посередником, постачальником є:

- ЗАТ"Укрсплав", (і.п.н. 246506005621, м.Донецьк), податкова накладна № 81 від 20.11.09р. на суму 3038493,60 грн., в т. ч. ПДВ - 506415,60 грн. за нікель катодний. До ДПІ у Ворошиловському р-ні м.Донецька направлено запит щодо проведення зустрічної перевірки з питань правових відносин від 25.03.2010р. № 20797/7/23-610/452. Згідно отриманої відповіді від 07.04.10р. №14775/7/23-3 ЗАТ "Укрсплав" до Єдиного Державного Реєстру внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

ТОВ "Арго Груп", код 33702636, м.Костянтинівка, сума ПДВ: накладна (товар на комісію) № 9 від 22.09.09р. Нікель Н1 катод у кількості 2,627 т на загальну суму 510688,80 грн., в т.ч. ПДВ 85114,80 грн.

До Костянтинівської ОДПІ направлено запит щодо проведення зустрічної перевірки з питань правових відносин від 24.03.2010р. № 19646/7/23-610/429. Згідно отриманої довідки зустрічної перевірки від 16.03.10р. № 118/23-3-33702636 підприємство є посередник, постачальником є:

- ЗАТ"Укрсплав" (і.п.н. 246506005621, м.Донецьк) податкова накладна № 64 від 15.09.09р. на суму 3209797,30 грн., в т. ч. ПДВ - 534966,22 грн. за нікель катодний. До ДПІ у Ворошиловському р-ні м. Донецька направлено запит щодо проведення зустрічної перевірки з питань правових відносин від 23.03.2010р. №19459/7/23-610/420. Згідно отриманої відповіді від 30.03.10р. № 13339/7/23-3 ЗАТ "Укрсплав" до Єдиного Державного Реєстру внесено запис про відсутність його за місцезнаходженням.

Як зазначено в акті перевірки, відсутність підприємства за місцезнаходженням або його ліквідація позбавляє органи державної податкової служби можливості отримати документи бухгалтерського та податкового обліку, на підставі яких сформовано бюджетне відшкодування, а саме: копії реєстрів отриманих та виданих податкових накладних та акти виконаних робіт (надання послуг), які підтверджують надання послуг чи виконання робіт, завірені копії первинних документів, що підтверджують факт оплати товару, дослідити облік операцій з поставки та придбання товарів, що фактично унеможливлює визначення правомірності податкових зобов'язань ПДВ, а тим самим і визначення від'ємного значення ПДВ.

На підставі даного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 21.05.2010р. №0000862306/0/36486, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 723 364,74 грн. по господарським операціям між позивачем і ТОВ "Селена-Н", які були здійснені на підставі договору від 27.02.09р. №79/9-20-09. ( а.с.9).

Не погодившись із зазначеним повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідальність за правильність нарахування податку та обов'язки з контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість, відповідно до Закону (168/97-ВР) , покладаються на самого платника податку та на відповідний податковий орган. При цьому, та обставина, що в ланцюгу постачальників платника податку, що заявив бюджетне відшкодування виявлено підприємство, щодо якого існують сумніви у дотриманні ним податкового законодавства, не є підставою для позбавлення такого платника податку бюджетного відшкодування. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (168/97-ВР) .

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. Виходячи із змісту положень наведеної норми право формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно – суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Положеннями п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 №168/97-ВР від 03.04.1997р. визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р. встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно вимог пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р., датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпункт 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачає, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Матеріалами справи підтверджується, що 27.02.2009 року Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" ВАТ "Сумське НПО ім. В.М. Фрунзе" та ТОВ "Селена -Н" уклали договір №79/9-20-09, відповідно до якого останнє зобов'язувалось передати у власність продукцію (поставщик), а ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (покупець) зобов'язувалось прийняти та оплатити її вартість. Кількість та якість продукції визначалась в Специфікаціях. (а.с.52).

В підтвердження факту поставки товару, відповідно з вимогами пп.7.2.1, 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ТОВ "Селена-Н" було надано позивачу податкові накладні (а.с. 24-27), видаткові накладні ( а.с. 28-31).

Оплата за поставлений товар, з урахуванням ПДВ, була здійснена позивачем в грудні 2009р., що підтверджується платіжними дорученнями ( а.с. 42-43).

На підприємстві цей товар оприбуткований в грудні 2009 року, що підтверджується копіями прибуткових ордерів ( а.с. 105-108).

ТОВ "Селена" виписані на адресу ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" податкові накладні №122905 від 29.12.2009 року, №121501 від 15.12.2009 року, №121101 від 11.12.2009 року, №121001 від 10.12.2009 року, №122904 від 29.12.2009 року, №120701 від 07.12.2009 року, №120901 від 09.12.2009 року. (а.с. 24-27)

Податкові накладні, суми по яким були включені позивачем до складу податкового кредиту січня 2010 року, заповнені відповідно до вимог п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість", та в них наявні всі обов’язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної, дата їх виписування, повна назва підприємства-позивача та його контрагентів, податковий номер продавця та покупця, місце їх розташування, опис товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач мав право на включення сплачених сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту суми за податковими накладними, виписаними на адресу ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" ТОВ "Селена".

Відповідно до положень п.п.7.7.1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (168/97-ВР) , сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Вимогами п.п.7.7.2 п.7.7 статті 7 вказаного Закону передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суму податкового кредиту позивачем було включено до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2010р., яка разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування була подана відповідачу ДПІ в м.Суми - 19.02.2010р., а відповідачу - Головному управлінню Державного казначейства України в Сумській області - 22.02.2010р. (а.с. 45-50).

Податковим органом під час проведення перевірки не зазначалось про безтоварність операцій.

Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість позивачу за операціями з придбання товарів була відсутність за місцем знаходження на час проведення перевірки постачальників у ланцюгу.

Відповідно до п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість", платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Згідно п. 10.4 ст. 10 цього Закону, контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

З викладених норм вбачається, що відповідальність за правильність нарахування податку та обов'язки з контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість, відповідно до Закону (168/97-ВР) , покладаються на самого платника податку та на відповідний податковий орган.

При цьому, та обставина, що в ланцюгу постачальників платника податку, що заявив бюджетне відшкодування виявлено підприємство, щодо якого існують сумніви у дотриманні ним податкового законодавства, не є підставою для позбавлення такого платника податку бюджетного відшкодування.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, відсутність платника податку на додану вартість за місцем його знаходження на час проведення перевірки не є підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб".

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 25.11.2010р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта – відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.11.2010р. по справі № 2а-5673/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 18.04.2011 р.