Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого Довгополова О.М.,

суддів: Судової-Хомюк Н.М., Святецького В.В.,

при секретарі судового засідання Поворознику Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Комунального підприємства Львівської обласної ради "Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Львівської обласної ради "Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", з участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос-груп", про скасування державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, -

У вересні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати державну реєстрацію об’єкта незавершеного будівництва, що розташований на земельній ділянці за адресою: м. Моршин, вул. 50-річчя УПА, 10-В, кадастровий номер 4625350100:01:005:0348 за ТОВ "Колос-Груп" та зобов’язати відповідача внести відповідні зміни до реєстру об’єктів нерухомого майна. Вимоги обґрунтовані тим, що він є власником земельної ділянки, на якій відповідно до договору оренди здійснювалося будівництво багатоквартирного житлового будинку, а право орендаря - ТОВ "Колос-Груп" на реєстрацію за собою права власності на збудований об’єкт могло виникнути лише після закінчення будівництва та введення будинку в експлуатацію.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2010 року позов задоволено: скасовано державну реєстрацію зазначеного об’єкта незавершеного будівництва за ТОВ "Колос-Груп" та зобов’язано відповідача внести відповідні зміни до реєстру об’єктів нерухомого майна.

В апеляційній скарзі, до якої приєдналося ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-1" шляхом подання відповідної заяви, відповідач просить скасувати постанову, відмовивши у задоволенні позову. Вимоги обґрунтовані правомірністю дій реєстратора, оскільки до заяви про проведення державної реєстрації права власності заявником було надано усі необхідні документи, які були передбачені чинним на той час законодавством. Вважає безпідставним взяття до уваги судом додаткової угоди № 1 від 21.05.2008 року, яка є недійсною, оскільки належним чином не зареєстрована в Стрийському районному відділі Львівської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" згідно з пунктом 17 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 року № 207 "Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі" (2073-98-п) та Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та інших законодавчих актів України" № 1878-VІ від 11.02.2010 року (1878-17) , відповідно до якого державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

У письмовому запереченні позивач, вважаючи постанову суду законною та обгрунтованою, просить залишити її без змін, а скаргу - відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, представника позивача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, враховуючи наступне.

Встановлено, що 19.03.2008 року між позивачем та ТОВ "Колос-Груп" було укладено договір оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Моршин, вул. 50-річчя УПА, 10-В, кадастровий номер 4625350100:01:005:0348, для будівництва багатоквартирного житлового будинку та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду.

21.05.2008 року сторони уклали додаткову угоду № 1, відповідно до пунктів 15.1 та 15.2 якої реєстрація права власності на майно, яке будується на належній орендодавцю зазначеній земельній ділянці, здійснюється виключно за попередньою письмовою згодою орендодавця; до моменту закінчення будівництва багатоквартирного житлового будинку (за вищевказаною адресою) збудоване майно знаходиться у повному господарському віданні власника земельної ділянки.

Також встановлено, що 23.12.2008 року відповідачем було здійснено реєстрацію права власності на об’єкт незавершеного будівництва за ТОВ "Колос-Груп" на підставі документів, що не містили письмової згоди орендодавця (позивача).

За таких обставин задоволення позову у спосіб скасування державної реєстрації зазначеного об’єкта незавершеного будівництва за ТОВ "Колос-Груп" та зобов’язання відповідача внести відповідні зміни до реєстру об’єктів нерухомого майна є законним та обгрунтованим.

При цьому з урахуванням тієї обставини, що відповідачеві не було відомо про факт та зміст додаткової угоди № 1 від 21.05.2008 року, судом правильно зазначено про те, що здійснюючи реєстрацію права власності на об’єкт незавершеного будівництва за ТОВ "Колос-Груп" відповідач діяв у межах чинного законодавства.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача з приводу недійсності додаткової угоди № 1 від 21.05.2008 року з наведених у скарзі підстав з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною 1 статті 210 цього Кодексу правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Таким чином, правочин, оформлений додатковою угодою № 1 від 21.05.2008 року, підлягав державній реєстрації.

У статті 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, серед яких передбачено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 цієї статті).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1 статті 215 зазначеного Кодексу).

Отже, недотримання вимоги, передбаченої частиною 4 статті 203 ЦК України, не є підставою недійсності правочину.

Частиною 2 статті 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3 цієї статті).

Ураховуючи, що законом передбачено як форму правочину щодо нерухомості його державну реєстрацію, проте, оскільки його недійсність законом не встановлена, недотримання такої форми не є підставою його недійсності (нікчемності), а тому з урахуванням відсутності заперечень сторін цього правочину щодо його дійсності, колегія суддів вважає такий правочин дійсним.

Щодо заперечення ТОВ "Будівельна компанія "Комфортбуд-1" дійсності угоди № 1 від 21.05.2008 року, то такі не ґрунтуються на встановлених законом підставах, а стосуються недотримання форми правочину, висновки колегії суддів щодо якої викладено вище.

Правильність і повнота встановлених судом першої інстанції обставин справи з правильним застосуванням норм матеріального права при додержанні процесуальних правових норм є підставою для залишення постанови суду без змін.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205 ч. 1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Львівської обласної ради "Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2010 року у справі № 2-а-7959/10 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 15.04.2011 року.