ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" червня 2011 р. м. Київ К-18878/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
Заїки М.М.,
Співака В.І,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва на постанову Солом’янського районного суду міста Києва від 11.05.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 30.09.2008 у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва про перерахунок пенсії, -
встановила:
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва про перерахунок пенсії.
Постановою Солом’янського районного суду міста Києва від 11.05.2007 залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 30.09. 2008 позов задоволено.
У касаційній скарзі, Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва, не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Судами було встановлено, що позивачка перебувала на посадах державних службовців і з 7 березня 2004 року їй була призначена пенсія, проте вона продовжувала працювати.
Відповідно до абзацу 1 статті 37-1 Закону України "Про державну службу"у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом (3723-12)
відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Пунктом 13 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)
встановлено, що при призначенні пенсій відповідно до зазначених в абзацах першому і другому цього пункту законодавчих актів, заробітна плата для обчислення пенсії враховується в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку. Рішенням Конституційного Суду України № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року (v008p710-05)
визнане неконституційними положення абзацу 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)
.
В зазначеному рішенні Конституційний Суд України (v008p710-05)
неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція (254к/96-ВР)
та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Згідно листа Пенсійного фонду України від 25 жовтня 2005 року №13145/02-20 підлягають перерахунку пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про прокуратуру" (1789-12)
та "Про статус народного депутата України", позивачу відмовлено в перерахунку пенсії, тому суду першої інстанції прийшов до правильного висновку,що відмова з цих підстав у перерахунку пенсії позивачі суперечить рішенню Конституційного Суду України № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року (v008p710-05)
, яким були визнані неконституційними положення чинних законів, що встановлювали обмеження розміру пенсій певним категоріям громадян, включаючи державних службовців.
Колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнили вимоги позивача виходячи з того, що Рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційними обмеження верхнього розміру пенсій, які були запровадженні законодавством щодо всіх категорій осіб, пенсійне забезпечення яких визначалося законами, що встановлювали обмеження розміру пенсій певним категоріям громадян, включаючи державних службовців . Статтею 37-1 Закону України "Про державну службу"передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом (3723-12)
відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Відповідно до статті 33 вищенаведеного Закону заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Саме на Кабінет Міністрів України покладається регулювання питань оплати праці державних службовців, встановлення розмірів посадових окладів, надбавок, доплат, матеріальної допомоги.
Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця встановлений постановами Кабінету Міністрів від 31.05.2000 № 865 (865-2000-п)
та від 23.04.2003 № 581 (581-2003-п)
.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 (865-2000-п)
(із змінами і доповненнями) передбачено, що особи, які вийшли на пенсію згідно Закону України "Про державну службу" (3723-12)
мають право на перерахунок пенсій, але лише за умови підвищення заробітної плати державним службовцям після набрання чинності Законом України від 16.01.2003 "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" (432-15)
. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 № 581 (581-2003-п)
встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України після набрання чинності Законом України від 16.01.2003 № 432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" (432-15)
заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу" (3723-12)
, визначається на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому, премія та інші надбавки враховуються в середніх розмірах стосовно визначених законодавством таких виплат у відповідному державному органі, з якого особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично їй встановлені, і право на перерахунок пенсії у позивачки виникло з 01.10.2005.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Солом’янського районного суду міста Києва від 11.05.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 30.09.2008 у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва про перерахунок пенсії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф.Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко
М.М. Заїка
В.І. Співак