К/9991/5213/11-С Про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи - 29.06.2011 Прийняття

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 10.11.2010 у задоволенні позовних вимог ДПІ у Голосіївському районі м.Києва про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи ТОВ "Зорепад Торг Лтд"відмовлено повністю.

Судове рішення мотивоване відсутністю у позивача права на вимогу про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2011 рішення суду першої інстанції змінено, у задоволенні адміністративного позову ДПІ у Голосіївському районі м.Києва про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи відмовлено за безпідставністю вимог.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та прийняття нового про задоволення позовних вимог, з підстав порушення норм матеріального права.

Відповідач та третя особа представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Статтею 104 цього Кодексу передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб’єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Випадки, коли податковий орган вправі звернутися до суду з адміністративним позовом, встановлені, зокрема статями 10, 11 і 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". В інших, не передбачених законом випадках, підстави для порушення судового провадження у справі по спору з приводу реалізації податковим органом компетенції, ініційованої цим органом, відсутні.

Так, згідно з пунктом 17 ст. 11 вказаного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Це повноваження з врахуванням норм Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" (755-15) , який є спеціальним законом з питань державної реєстрації, припинення суб’єктів підприємницької діяльності, слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця.

Згідно з частиною 1 ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців' юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи, визначені частиною другою статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців". Такими підставами є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

В той же час, згідно з пунктом третім частини 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів. Вказана норма кореспондується з нормами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (755-15) , якими визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця внаслідок неподання податкової звітності.

Згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Виходячи з викладеного, позови за зверненням органів державної податкової служби про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації суб’єкта господарювання через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, розгляду в порядку адміністративного судочинства не підлягають.

З огляду на це прийняття судами попередніх інстанцій рішень про відмову в задоволенні позову не відповідає правильному застосуванню норм матеріального і процесуального права, оскільки в цій частині позовних вимог підстави для порушення провадження у адміністративній справі були відсутні.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з закриттям провадження у справі, відповідно до приписів частини 1 ст. 228 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 228, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва

залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2011 та постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 10.11.2010 скасувати.

Провадження у справі закрити.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.