Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Харченка В.В.

Гончар Л.Я.

Конюшка К.В.

Бим М.Є.

Сіроша М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2010 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя до Дочірнього підприємства "Запорізьке спеціалізоване управління - 585" Відкритого акціонерного товариства "Укргідроспецфундаментбуд" про зобов'язнання вчинити певні дії,-

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 червня 2009 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача на користь Управління 82 575 грн. 92 коп. витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

На рішення суду апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга, у якій Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя просить ухвалене судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, Пенсіонери, вказані в розрахунках УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя, працювали у ДП "ЗСУ-585"ВАТ Укргідроспецфундаментстрой"та виконували роботу, яка згідно законодавства відноситься до робіт за Списком № 2, що підтверджується копіями розрахунків повідомлень фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Відповідно до п.1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"№ 400/97-ВР від 26.06.1997р., платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності. Їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи –суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції "Про порядок обчислення і сплату страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України", затвердженої Постановою Правління ПФУ від 19.12.2003 року за №21-1 (z0064-04) та зареєстрованої в Мін’юсті України 16.01.2004 року за №64/8663, передбачено відшкодування підприємствами 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу 1 ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України.

Розмір сум відшкодування на кожний рік визначається відділами доходів органів ПФУ щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 15 січня. Ці повідомлення складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів ПФУ, які подаються з дня прийняття рішення про призначення такого виду пенсійних виплат.

Згідно п.2 ст. 18 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", пропозиції про розмір страхових внесків вносить Кабінет Міністрів України разом із проектом закону про Державний бюджет України на наступний рік.

Відповідно п.4 ст. 18 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Пунктом 6 ст. 18 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"встановлено, що законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції було ухвалено відповідно до закону та скасоване судом апеляційної інстанції помилково, що, відповідно до вимог статті 226 КАС України, є підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 210, 221, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2010 року –скасувати, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 червня 2009 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .