К-31848/10-С Про визнання права на податковий кредит - 21.06.2011 Прийняття

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у м.Красний Луч та ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2010 року по справі №2а-37630/09/2070 за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м.Красний Луч, Державної податкової адміністрації у Луганській області, Державної податкової адміністрації України, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання права на податковий кредит

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника Державної податкової адміністрації України, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2010 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції в м.Красний Луч щодо неповернення позивачеві надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за 2007 рік у розмірі 375,00грн. Зобов’язано Державну податкову інспекцію в м.Красний Луч та Головне управління Державного казначейства України в Луганській області повернути позивачеві суму надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за 2007 рік у розмірі 375,00грн. та сплатити штраф за затримку повернення надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за 2007 рік у розмірі 100 відсотків від такої суми у розмірі 375,00грн., а загалом 750,00грн. за рахунок Державного бюджету України. В частині позовних вимог про визнання незаконними дій, бездіяльності, рішень Державної податкової адміністрації у Луганській області, Державної податкової адміністрації України, а також роз’яснень Державної податкової адміністрації України, які призвели до протиправних дій Державної податкової інспекції у м.Красний Луч та Державної податкової адміністрації у Луганській області, відшкодування збитків, пов’язаних з зверненням позивача до відповідачів, та відшкодування моральної шкоди – у задоволенні відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2010 (дата підписання повного тексту 20.09.2010) постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відшкодування позивачеві судових витрат по сплаті судового збору та в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди та збитків залишено без змін. В іншій частині позовних вимог, постанову скасовано, провадження у справі закрито.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання суми надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за 2007 рік у розмірі 375,00грн., а не 190,62грн., оскільки ДПІ в м. Красний Луч при розрахунку надмірно сплаченої позивачем суми податку з доходів фізичних осіб за 2007 рік, всупереч вимогам Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) , виходив не з загального річного оподаткованого доходу ОСОБА_2, а із суми загального річного доходу позивача, а також з того, що фактично позивачем не було отримано належної йому суми надмірно сплаченого податку. У зв’язку з несвоєчасним поверненням суми надмірно сплаченого податку за 2007 рік позивач має право на отримання 100% штрафу від не отриманої суми. Відмовляючи в частині позовних вимог про визнання незаконними дій, бездіяльності та рішень Державної податкової адміністрації у Луганській області, Державної податкової адміністрації України суд зазначив про невіднесення спірних питань до компетенції зазначених осіб. При цьому, судом наголошено, що роз’яснення ДПА не носять характеру нормативно-правового акту, який тягне юридичні наслідки. В задоволенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди відмовлено, у зв’язку з їх необґрунтованістю.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо позовних вимог в частині визнання неправомірними дій ДПІ в м. Красний Луч щодо повернення ОСОБА_2 суми надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за 2007 рік у розмірі 375,00грн. та зобов’язання ДПІ в м. Красний Луч та головного управління Державного казначейства України в Луганській області повернути позивачеві суми надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за 2007 рік у розмірі 375,00грн., та сплати штрафу за затримку повернення надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за 2007 рік у розмірі 100 % від такої суми у розмірі 375,00грн., а загалом 750,00грн., а також підтримав позицію суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди та збитків. Проте, позовні вимоги про визнання незаконними дій, бездіяльності та рішень Державної податкової адміністрації у Луганській області, Державної податкової адміністрації України судом апеляційної інстанції було визнано такими, що не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, у зв’язку з чим, провадження у справі в зазначеній частині закрито.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2010 та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2010, Державна податкова інспекція у м.Красний Луч 06.10.2010 року та ОСОБА_2 10.10.2010 звернулися з касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 14.10.2010 прийняв їх до свого провадження.

В своїй касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2010 в частині залишення без задоволення апеляційної скарги позивача та в частині скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2010 щодо позовних вимог в задоволенні яких було відмовлено, з подальшим закриттям провадження у справі. Залишити без змін ухвалу суду апеляційної інстанції в частині залишення без задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Красний Луч та Головного управління Державного казначейства України в Луганській області, направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду та в межах своїх повноважень прийняти інші рішення, які б гарантували дотримання прав позивача.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, Конституції України (254к/96-ВР) , Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) , Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) , Закону України "Про інформацію" (2657-12) , п.1 ст. 3, п.2 ст. 4, п.1 ст. 17, та п.1, п. 3 ст. 189 та п. 1, п.2 ст. 190 КАС України.

Державна податкова інспекція у м.Красний Луч у своїй касаційній скарзі просить суд скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2010 року, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у м.Красний Луч посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема п.3.5 ст. 3, п.5.5 ст.5 п.п.20.4.2 п.20.4 ст. 20 Закону України "Про податок з фізичних осіб".

До суду також надійшла заява Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про приєднання до касаційної скарги Державної податкової інспекції у м.Красний Луч.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 13.03.2008 ОСОБА_2 надав до ДПІ у м. Красний Луч Луганської області декларацію про доходи, одержані ним за період 2007 року та розрахунок суми надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за наслідками 2007 року в розмірі 375,00грн. з метою отримання зайво сплачено податку з доходів фізичних осіб із коштів, сплачених за навчання ОСОБА_3, а саме: 2500,00грн. за договором про навчання від 01.08.2007 року №ХА 07-11-25, укладеним між позивачем та Харківською національною академією міського господарства на навчання ОСОБА_3.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у період з 01 січня по 31 грудня 2007 року отримав сукупний дохід у вигляді заробітної плати 23680,00грн. З цього доходу підприємством було утримано внески до фондів соціального страхування у сумі 729,22грн. Таким чином, оподаткований річний дохід позивача становить 22950,78грн.

Відповідно до квитанції №39 від 02.08.2007 року та згідно з договором від 01.08.2007 року №ХА 07-11-25 позивачем на рахунок Харківської національної академії міського господарства було сплачено 2500,00грн. за навчання доньки його дружини –ОСОБА_3

Листом ДПІ в м. Красний Луч від 20.03.2008 року за вих. №3293/17 позивача було повідомлено, що він має право на повернення податку з доходу фізичних осіб за 2007 рік у розмірі 190,62грн., з чим він не погодився та звернувся зі скаргами до ДПА в Луганській області та ДПА України, які було залишено без задоволення.

Спірним у даній справі стало питання щодо розміру суми, яка підлягає поверненню позивачеві, як сума надмірно сплаченого податку з доходів фізичним осіб, оскільки при її розрахунку податковий орган виходив з суми загального річного доходу та відняв від нього не всю суму сплачену позивачем у 2007 році за навчання (2500,00грн.), а лише 2000,00грн.

Відповідно до п.п. 5.1.1. п.5.1. ст. 5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"(далі- Закон України №889-ІV (889-15) ) платник податку має право на податковий кредит по результатах звітного року. Податковий кредит - сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом (889-15) .

За змістом п. 1.6 ст. 1, п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року.

Згідно п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України України №889-ІV до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору. Відповідно до п. 3.5 ст. 3 цього Закону при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

Згідно з п.п.5.3.3. п.5.3. ст.5 Закону України України №889-ІV сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або іншої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, але не більше суми, визначеної у п. п. 6.5.1. п.6.5 ст.6 цього Закону, у розрахунку на кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року. Підпунктом "а"п. п. 5.3.3. визначено, що витрати по оплаті за навчання включаються до податкового кредиту одного із членів сім’ї першого ступеня поріднення за їх вибором.

Вибір вважається здійсненим, якщо платник податку подає податкову декларацію, у якій визначається сума таких витрат.

Пунктом 5.4. ст. 5 Закону України №889-IV встановлено виключний перелік обмежень права на нарахування податкового кредиту. При цьому, ніяких обмежень щодо права користування податковим кредитом будь-якого члена сім’ї першого ступеня споріднення студента зазначена норма не містить.

Відповідно до п.п.20.4.2 п.20.4 ст. 20 зазначеного Закону за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, податковий орган, який порушує терміни надання розрахунку або занижує його розмір сплачує штраф у розмірі від 10% до 100% від суми своєчасно не сплаченого податкового кредиту. Зокрема якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом (889-15) , при затримці від 91 календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку її виплати –у розмірі 100% від такої суми.

За результатом розгляду справи, судами встановлено, що надмірно сплачена сума податку з доходів фізичних осіб, внаслідок реалізації позивачем права на податковий кредит за 2007 рік, фактично не була отримана останнім не з його вини.

Враховуючи вищезазначене, рішення судів попередніх інстанцій в частині визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції в м.Красний Луч щодо неповернення позивачеві надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за 2007 рік у розмірі 375,00грн., зобов’язання податкового органу та Головного управління Державного казначейства України в Луганській області повернути позивачеві суму надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за 2007 рік у розмірі 375,00грн. та сплатити штраф за затримку повернення надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за 2007 рік у розмірі 100 відсотків від такої суми у розмірі 375,00грн., а загалом 750,00грн. за рахунок Державного бюджету України вимог є правомірним.

З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності факту заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, а також інших збитків, наявності причинного зв’язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні, або втрат немайнового чи майнового характеру позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди та інших збитків є необгрунтованими.

В частині позовних вимог про визнання неправомірних дій, бездіяльності, рішень Державної податкової адміністрації у Луганській області та Державної податкової адміністрації України, а також роз’яснень Державної податкової адміністрації України, які призвели до протиправних дій Державної податкової інспекції у м.Красний Луч та Державної податкової адміністрації у Луганській області, суд касаційної інстанції вважає висновок суду першої інстанції помилковим та погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Обов’язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов’язків, їх зміни чи припинення.

Проте, суд першої інстанції, встановивши, що вирішення спірного питання не відноситься до компетенції Державної податкової адміністрації у Луганській області та Державної податкової адміністрації України, а також, що роз’яснення Державної податкової адміністрації України не носять характеру нормативно-правового акту та не створює юридичних наслідків у формі прав, обов’язків, їх зміни чи припинення, а отже не є актом реалізації контролюючими органами повноважень у сфері управлінської діяльності, не застосував передбачені пунктом 1 частини 1 ст. 157 КАС України процесуальні наслідки порушення провадження у справі, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення –без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.