Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Костенка М.І.

Усенко Є.А.

Шипуліної Т.М.

при секретарі судового засідання: Шкляр А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постанову Господарського суду Запорізької області від 12 лютого 2008 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року

у справі № 13/25-11/379/07-АП-3/2/08-АП-11/24/08-АП

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорожкокс"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

за участю Прокуратури Запорізької області

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

Постановою Господарського суду Запорізької області від 12 лютого 2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року, позов Відкритого акціонерного товариства "Запорожкокс"(далі –позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі –відповідач) задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000261316/0 від 21 листопада 2005 року. Присуджено до стягнення з Державного бюджету України на користь ВАТ "Запорожкокс"3,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 12 лютого 2008 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року та прийняти нове рішення –про відмову в задоволенні позовних вимог.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення –без змін.

Крім того, позивачем заявлено клопотання про заміну позивача у справі - Відкритого акціонерного товариства "Запорожкокс"на Публічне акціонерне товариство "Запорожкокс" у зв’язку із зміною типу товариства.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України зазначене клопотання підлягає задоволенню.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ "Запоріжкокс" з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з купівлі-продажу роликів печей для нагріву заготовки під прокат, упорними елементами високотемпературних печей для термообробки лиття та поковок з жаростійкої сталі за період з 01 січня 2004 року по 30 червня 2005 року, за результатами якої складено акт № 10/237/00191224 від 09 листопада 2005 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем, зокрема, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000261316/0 від 21 листопада 2005 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 1 157 746,00 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 578 873,00 грн.

Перевіркою, серед іншого, встановлено порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі – Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ) у зв’язку віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у зв’язку з придбанням товарів, вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та правомірність формування яких не підтверджується належним чином оформленими податковими накладними.

Зменшуючи суму бюджетного відшкодування, податковий орган виходив з того, що листом Державного науково-дослідного і проектного інституту металургійної промисловості "Діпросталь"№ ПП-01-4806 від 06 жовтня 2004 року підтверджено факт відмінності товару, що експортовано та задекларовано у вантажних митних деклараціях, конструктивним особливостям та віднесення його до заготівок, а не до готових виробів.

Крім того, позивачем ролики печей для термообробки, лиття та поковок з жаростійкої сталі без термічної обробки, придбані у Закритого акціонерного товариства "Нікопольський ливарний завод"та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітака".

В свою чергу, ЗАТ "Нікопольський ливарний завод"листом повідомлено, що протягом 2004 року сталь марки 12Х18Н10БЛ на підприємство не надходила та у виробництві не використовувалась.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу –це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, постановою Вищого адміністративного суду України від 07 листопада 2007 року у справі № 3/13-АП задоволено позов ВАТ "Запорожкокс"до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000251316/0 від 21 листопада 2005 року, прийняте за результатами тієї ж перевірки та на підставі акту № 10/237/00191224 від 09 листопада 2005 року.

Зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 2 894 365,00 грн. (1 447 182,50 грн. –основний платіж, 1 447 182,50 грн. –штрафні (фінансові) санкції) у зв’язку з віднесенням до складу валових витрат вартості придбаного товару на підставі первинних документів, що складені з порушенням вимог чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.

В зазначеній справі Вищий адміністративний суд України встановив, що у ВАТ "Запорожкокс"наявні всі необхідні документи, обов’язковість ведення яких передбачена правилами податкового обліку, а саме договори, належним чином оформлені податкові накладні та вантажні митні декларації, які не визнані у встановленому чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством порядку нечинними, що, в свою чергу, свідчить про правомірність віднесення ВАТ "Запорожкокс"витрат по зазначеним операціям до складу валових.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що, оскільки, постановою Вищого адміністративного суду України від 07 листопада 2007 року у справі № 3/13-АП встановлено правомірність формування ВАТ "Запорожкокс"валових витрат за вказаними господарськими операціями, то зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій є неправомірним.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Допустити заміну по даній справі позивача –Відкритого акціонерного товариства "Запорожкокс"його правонаступником –Публічним акціонерним товариством "Запорожкокс".

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Запорізької області від 12 лютого 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .