ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"16" червня 2011 р. м. Київ К-11479/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Степашка О.І., Усенко Є.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Суми
на постанову Господарського суду Сумської області від 06 березня 2008 року
на ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2008 року
у справі №АС16/18-08 (22-а-3635/08)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумивторметал"(надалі –позивач, ТОВ "Сумивторметал")
до Державної податкової інспекції у м. Суми (надалі –відповідач, ДПІ у м. Суми)
про визнання недійсними актів перевірок та скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
У січні 2008 року ТОВ "Сумивторметал"звернулось до господарського суду з позовом, в якому просило суд визнати недійсними акти перевірок ДПІ в м. Суми від 18.05.2007 року №3112/15-314/32462259, від 19.06.2007 року №4040/15-314/32462259, від 09.08.2007 року №5326/23-6/32462259, від 16.11.2007 року №7338/15-314/32462259 і від 19.12.2007 року №8099/15-314/32462259 на суму 1187,00 грн., а також скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.10.2007 року №0002881503/2/35860 на суму 4860,00 грн., від 25.10.2007 року №0003261503/2/41901 на суму 9340,00 грн. та від 15.11.2007 року №0005871503/0/80101 на суму 105,00 грн., від 28.12.2007 року №0006411503/0/87820 на суму 1187,00 грн. та визнати законність нарахування ним податкового зобов’язання та податкового кредиту по провізній платі і виписування податкових накладних.
Постановою Господарського суду Сумської області від 06 березня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2008 року, позовні вимоги задоволено частково. В задоволені решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ДПІ у м. Суми звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення в частині задоволення позовних вимог посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Судами попередніх інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18.05.2007 року посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Суми було складено акт про результати документальної невиїзної перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
На підставі зазначеного акту відповідачем 01.06.2007 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0002881503/0/35860, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та зобов’язав сплатити суму податку на додану вартість в розмірі 4860,00 грн. За результатами адміністративного оскарження відповідачем прийняте 25.10.2007 року податкове повідомлення-рішення №0002881503/2/35860 на ту ж саму суму.
За наслідками перевірки декларації позивача з податку на додану вартість за квітень 2007 року посадовими особами ДПІ в м. Суми складено акт від 19.06.2008 року та винесено податкове повідомлення-рішення №0003261503/0/41901 від 27.06.2007 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 9340,00 грн. За результатами адміністративного оскарження відповідачем прийняте 25.10.2007 року податкове повідомлення-рішення №0003261503/2/41901 на ту ж саму суму.
За наслідками перевірки декларації позивача з податку на додану вартість за вересень 2007 року посадовими особами ДПІ в м. Суми складено акт від 16.11.2007 року та прийняте податкове повідомлення-рішення №0005871503/1/80101 від 29.12.2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 105,00 грн.
За результатами перевірки декларації позивача з податку на додану вартість за жовтень 2007 року працівниками ДПІ в м. Суми складено акт від 19.12.2007 року та винесено податкове повідомлення-рішення №0006411503/0/87820 від 28.12.2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану в сумі 1187,00 грн.
Також встановлено, що ТОВ "Сумивторметал"займається діяльністю з поставки відходів брухту чорних металів, які звільняються від обкладення податком на додану вартість. Поряд з цією діяльністю позивач надає посередницькі послуги по здійсненню від імені та за рахунок покупця замовлення послуг по перевезенню металобрухту.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України передбачається обов’язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно п.4.7 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість"у разі коли платник податку (далі - повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі - довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (поставка в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) або поставка інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобов'язань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю. При цьому довіритель не збільшує податковий кредит на суму коштів (вартість цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу), перерахованих (переданих) повіреному, але має право на збільшення податкового кредиту у податковий період отримання товарів (робіт, послуг), придбаних повіреним за його дорученням.
Як вірно зазначено судами та підтверджується матеріалами справи, позивач укладав договори з покупцями брухту чорних металів, вартість провізної плати в ціну товару не включав.
Згідно роз’яснень ДПА України щодо податкового обліку податку на додану вартість платників податку, які здійснюють операції з металобрухтом, наданих листом №2604/7/161517 від 12.02.2008 року у разі укладання підприємством-постачальником металобрухту з покупцем поряд з договором поставки металобрухту окремого договору доручення щодо здійснення від імені та за рахунок покупця замовлення послуг по перевезенню металобрухту, поставка послуг з перевезення підлягає оподаткуванню податком на додану вартість на підставі п.4.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР)
.
З огляду на зазначені норми права та вірно встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з правильними та обґрунтованими суддів попередніх інстанції, що податковий орган безпідставно зменшував позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Частина 1 статті 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Зі змісту частини 2 статті 71 цього Кодексу вбачається, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, прийняті відповідачем податкові повідомлення –рішення від 25.10.2007 року №№0002881503/2/35860, №0003261503/2/41901, від 15.11.2007 року №0005871503/0/80101 та від 28.12.2007 року №0006411503/0/87820 є незаконними.
Підсумовуючи зазначене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не вбачає порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно та всебічно розглянуто докази у справі, яким надано правильну правову оцінку на підставі законодавства, яке діяло на момент спірних правовідносин.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Суми –залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Сумської області від 06 березня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2008 року –залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.