2а-14493/10/2070 Про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - 05.04.2011 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2011р. по справі № 2а-14493/10/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Електромашина"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові

про визнання недійсними та скасування податкового повідомлень-рішення,

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Електромашина" (далі ТОВ "Електромашина"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, в якому, після уточнення позовних вимог, просив:

- визнати недійсними податкові повідомлення - рішення № 0000310840/0 від 17 вересня 2010 року та № 0000310840/1 від 08 жовтня 2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 72249,00 грн. (в т.ч. по декларації за березень 2010 р. - 57249,00 грн. та по декларації за квітень 2010 р. -15000,00 грн.).

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач посилається на те, що господарські операції мали реальний характер, були вчинені між право- і дієздатними суб'єктами права, первинні документи складені у відповідності до закону, наміру безпідставно одержати податкову вигоду підприємство не мало. На думку позивача висновки акту документальної невиїзної перевірки ПАТ "Електромашина" № 3298/40-028/00214868 від 08.09.2010 року та прийняті на підставі акту перевірки податкові повідомлення-рішення не відповідають фактичним обставинам справи та є цілком неправомірними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2011 року адміністративний позов ТОВ "Електромашина" задоволено. Скасовано податкові повідомлення - рішення № 0000310840/0 від 17 вересня 2010 року та № 0000310840/1 від 08 жовтня 2010 року, прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 19 Конституції України, п.3 ст. 159 КАС України, п.п. 7.2.3. п.7.2 ст. 7, п.п.7.4.1. п.7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1 п.п. 7.7.2. п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішеня суду першої інстанції, просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а постанову суду першої інстанції - без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача просив залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Публічне акціонерне товариство "Електромашина" пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, одержало свідоцтво про державну реєстрацію № 176356 серія А00, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 00214868. З 01,09.2000р. перебуває на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові (а. с. 42).

З 07.09.10р. по 08.09.2010р. фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові була проведена невиїзна документальна перевірка ПАТ "Електромашина" з питань правомірності формування податкового кредиту на податок на додану вартість по правовим відносинам з ТОВ "Промгаз ; України" (код ЄДРПОУ 314851474) по податковим деклараціям з податку на додану вартість за січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по деклараціям за березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року.

За результатами перевірки було складено актом від 08.09.2010 року № 3298/40-028/0021-4868, в якому зроблені висновки про те, що ПАТ "Електромашина" допущено порушення ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків та пп. 7.2.3. п.7.2 ст. 7, пп. 7.4.1. п.7.4 ст.7, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97- ВР від 03.04.97р., із змінами та доповненнями, а саме:

- завищення суми податкового кредиту за січень 2010 року на суму 55253,59грн. (за рахунок неправомірного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ), що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за січень 2010 року - 55253,59 грн.;

- завищення суми податкового кредиту за лютий 2010 року на суму 43829,49 грн., що дризвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за лютий 2010 року на 43829,49 (р. 18/2, р. 21 декларації); завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2010 року (рядок 25, 25.1 декларації за березень 2010 року) на 5 7249,0 грн.;

- завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2010 року (рядок 25,25.1 декларації за квітень 2010 року ) на 15000 грн., завищення залишку від'ємного значення рядки: 23, 23.2, 26) за травень 2010року на 26833грн.(а.с.9-29)

17.09.2010 року на підставі зазначеного акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000310840/0, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 72 249, 00 грн., в т.ч. по декларації за березень 2010 р. - 57249,00 грн. та по декларації за квітень 2010 р. -15000,00 грн. (а.с.8)

За результатами розгляду первинної скарги позивача СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові прийнято податкове повідомлення-рішення №0000310840/1 від 08 жовтня 2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 72249,00 грн., в т.ч. по декларації за березень 2010 р. - 57249,00 грн., по декларації за квітень 2010 р. -15000,00 грн. (а.с.137).

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Електромашина" мало право на віднесення у січні – лютому 2010 року до складу податкового кредиту податку на додану вартість по податкових накладних, виданих постачальником ТОВ "Промгаз України" за договором постачання природного газу № 411/09 від 15 грудня 2009 року, оскільки факт реального виконання угоди підтверджується первинними документами, які не мають дефектів форми, місту або походження чи інших недоліків, а тому має права на бюджетне відшкодування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як свідчать письмові докази, між ПАТ "Електромашина" та ТОВ "Промгаз України" укладено договір № 411/09 від 15.12.2009р. на постачання природного газу.(а.с.31-32)

Згідно додатку до договору № 411/09 від 15 грудня 2009 року, на 2010 рік передбачалися поставки газу в період з січня по грудень 2010 року в обсязі 540000 м.куб. (а.с.33)

Виконання зазначеного договору підтверджується первинними документами: договором з ТОВ "Промгаз України" на постачання природного газу № 411/09 від 15 грудня 2009 року; актами приймання-передачі природного газу за січень 2010 року №117 від 31 січня 2010 року в обсязі 132,058 тис. куб. м та лютий 2010 року № 285 від 28 лютого 2010 року в обсязі 104,754 тис. куб. м; податковими накладними №174 від 31.01.2010 року на суму 55253,59 грн. та №419 від 28.02.2010 року на суму 43829,49 грн.; виписками з банку, що підтверджують сплату за даним договором (а.с. 34,35.38,40,121 звор.,163,166 звор).

Крім того, на виконання п.п. 2.2.2. п. 2.2. Договору № 411/09 від 15 грудня 2009 року, позивачем було укладено договір на транспортування природного газу з ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" та ДК "Укртрансгаз" № 104 ТК від 05.01.2009 року, а також додаткову угоду до зазначеного договору від 21 грудня 2009 року.(151-154)

Виконання договору № 104 ТК від 05.01.2009 року та додаткової угоди від 21 грудня 2009 зоку підтверджується актами виконаних робіт з транспортування газу від ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз", ДК "Укртрансгаз" до позивача за січень 2010 року №104тк від 31.01.2010 в обсязі 132,058 тис. куб. м та лютий 2010 року №104тк від 28 лютого 2010 року в обсязі 104,754 тис. куб. м.; актами приймання-передачі природного газу за січень 2010 року від 31.01.2010 року та за лютий від 28.02.2010 року; податковими накладними, виписаними ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України від 29.01.2010 року №293-01/16, від 28.12.2010 року № 398-02/16 та податковими накладними, виписаними ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" від 31.01.2010 р. №10241, від 12.02.2010 р. №22608, від 12.02.2010 року №22607 та платіжними документами, що свідчать про сплату зазначених послуг.(а.с.36,39,155,158,)

В ході перевірки фахівці податкового органу дійшли висновку про нікчемність правочину між ПАТ Електромашина" та ТОВ "Промгаз України", відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України та ст.ст. 203, 215, 228, 203 Цивільного Кодексу України.

Зазначене твердження було зроблене на підставі відсутності результатів зустрічних перевірок по ланцюгу постачання у другій ланці поставки товарів про підтвердження віднесених сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а також у зв’язку з неподанням податкових декларацій ТОВ "Рошесс", що є постачальником ТОВ "Метан +", який постачав продукцію ТОВ "Промгаз України", та встановлення розбіжностей між податковим кредитом ТОВ "Метан+" та податковими обов'язаннями ТОВ "Рошесс".

Крім того в акті перевірки зазначено, що ПАТ "Електромашина" не мало наміру одержати економічний ефект за результатами підприємницької діяльності, а має намір одержати дохід лише виключно за рахунок відшкодування з бюджету ПДВ.

Суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність вказаних висновків, оскільки на момент укладання та виконання угоди ПАТ "Електромашина" було належним чином зареєстровано в якості платника податку на додану вартість. Його постачальник, ТОВ "Промгаз України", був включений до ЄДРПО України, має ліцензію на постачання природного газу за нерегульованим тарифом серії АВ №331980, виданої Національною комісією регулювання електроенергетики України 27.12.2007 року.(а.с.138,139,140,141)

Відповідно до підпункту 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно з п.п.7.5.1. п.7.5 ст.7 зазначеного Закону, вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Окрім того, відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до вимог п.п.7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач, уклавши договір з ТОВ "Промгаз України" на постачання природного газу №411/09 від 15 грудня 2009 року, а також отримавши відповідні послуги (що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за січень 2010 року від 31 січня 2010 р. та лютий 2010 року від 28 лютого 2010 року), мав право згідно з п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на віднесення у січні - лютому 2010 року до складу податкового кредиту податку на додану вартість по податкових накладних №174 від 31.01.2010 року на суму 55253,59 грн., №419 від 28.02.2010 року на суму 43829,49 грн.

Відповідно до вимог п.п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Таким чином, оскільки позивач по взаємовідносинах з ТОВ "Промгаз України" виступав як покупець товарів, висновки відповідача щодо порушення підприємством вимог п.п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону є помилковими.

Щодо висновків відповідача, викладених в абз. 5 стор. 9 акту перевірки, про наявність ознак фіктивності укладеного між ПАТ "Електромашина" та ТОВ "Промгаз України" договору, суд першої інстанції правомірно вважав, що в цьому ж акті перевірки податковим органом зазначено, що розбіжностей між податковим кредитом ПАТ "Електромашина" та податковим зобов'язанням ТОВ "Промгаз України" не встановлено, а ненадання звітності та фактів несплати податкових зобов'язань з додатку на додану вартість також не виявлено. Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно вважав безпідставним висновок про фіктивність даного правочину.

Суд першої інстанції правомірно вважав безпідставними висновки податкового органу про відсутність правових підстав для формування податкового кредиту підприємством позивача у зв'язку з неможливістю проведення перевірок ТОВ "Метан+" та його контрагента ТОВ "Рошесс" у зв’язку з відсутністю останніх за місцезнаходженням, оскільки, відповідно до ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Згідно зі ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Податковим органом не надано доказів стосовно внесення до Єдиного державного реєстру даних про відсутність ТОВ "Метан+" та ТОВ "Рошесс" за місцезнаходженням.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідь Іванківської МДПІ у Київській області №300/7/23-027 від 17.07.2010 року, на яку посилається відповідач, щодо неможливості здійснити перевірку у зв'язку з відсутністю ТОВ "Метан+" за місцезнаходженням, акт про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ "Метан+", а також службові листи від 25.08.2010 р. №1313/26-017 та від 29.05.2010 р. №791/26- 017, згідно з якими ГВПМ у Шевченківському районі м. Києва було зроблено виїзд за місцем реєстрації директора ТОВ "Рошесс", але встановити її не надалося можливим, не є належними доказами на підтвердження відсутності за місцем знаходження ТОВ "Метан+" та ТОВ "Рошесс", оскільки лише інформація з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є належним доказом, який підтверджує або спростовує інформацію щодо місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

В розумінні норм Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , ПАТ ''Електромашина", ТОВ "Промгаз України", а також ТОВ "Метан+" та ТОВ "Рошесс" є окремими платниками податків, а тому вони несуть індивідуальну юридичну відповідальність за порушення щодо повноти та достовірності справляння ПДВ.

Доказів стосовно наявності правових підстав для притягнення позивача, ПАТ "Електромашина", до юридичної відповідальності за діяння, вчинені його контрагентом, ТОВ ТОВ "Промгаз України", а також ТОВ "Метан+" та ТОВ "Рошесс", які мали взаємовідносини з ТОВ "Промгаз України", відповідачем не надано ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції.

Листом ДПА України від 29.09.2010р. №20289/7/16-1617 (v2028225-10) "Щодо підстав для визнання договорів нікчемними" ввизначено, що згідно Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 166 (z0250-97) , платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації з ПДВ. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Наявність же розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.

Необхідною умовою для визначення правомірності до відшкодування суми ПДВ зідповідно до п.п.7.7.1., п.п.7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є факт сплати ПДВ платником податків постачальнику (постачальникам) товарів (послуг).

Як свідчать письмові докази ПАТ "Електромашина" повністю проведено розрахунок з постачальником, ТОВ "Промгаз України", за угодою № 411/09 від 15.12.2009 р. по податкових накладних №174 від 31.01.2010 року на суму 55253,59 грн. та №419 від 28.02.2010 року на суму 43829,49 грн. (а.с.121,166,171,173,176).

Ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції відповідач не надав беззаперечних доказів на підтвердження правомірності, законності та обґрунтованості своїх дій щодо прийняття податкових повідомлень – рішення № 0000310840/0 від 17 вересня 2010 року та № 0000310840/1 від 08 жовтня 2010 року у відношенні ПАТ "Електромашина", що суперечить вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України та не кореспондується з ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 27.01.2011р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2011р. по справі № 2а-14493/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Судді		Рєзнікова С.С. Курило Л.В.