К-40188/10-С Про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - 02.06.2011 Прийняття

провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції та прокуратури Полтавської області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерне товариство "Кременчуцький міськмолокозавод"до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції за участю прокуратури Полтавської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький міськмолокозавод"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень №0000282302/0/66 від 15.12.2008р., №0000282302/1/8 від 25.02.2009р. Суд першої інстанції прийшов до висновку про порушення позивачем п.11.21 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість".

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 року. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Скасовано та визнано нечинними податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 15.12.2008 р. №0000282302/0/66 та від 25.02.2009 р. №0000282302/1/8 у повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року та залишити в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 року.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції обставини справи були з'ясовані не повно, при прийнятті рішення не враховані всі докази, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим неправильно були застосовані норми матеріального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 04.12.2008 по 05.12.2008 на підставі направлення від 04.12.2008 № 2567/002567 податковим інспектором Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, проведено позапланову перевірку ВАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за червень, серпень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення ПДВ, що декларується в період з 01.05.2008 по 31.05.2008 та з 01.07.2008 по 31.07.2008.

За результатами перевірки складено акт №3626/23-309/00446782 від 05.12.2008 у якому відображено наступне порушення: підпункту 7.4.1, пункту 7.4. статті 7, пункту 11.21, статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість від 30.05.1997 №166 (z0250-97) , Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.199 № 805 (805-99-п) "Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих на виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі"в результаті чого ВАТ "Кременчуцький міськмолокозавод"завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по загальній декларації з ПДВ за червень 2008 року на суму 6 035 036 грн. та за серпень 2008 року на суму 6 390 407 грн., всього на суму 12 425 443 грн.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом 15.12.2008 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000282302/0/66, яким ВАТ "Кременчуцький міськмолокозавод"зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість по декларації за червень 2008 року у розмірі 6 035 036 грн. 00 коп. та за серпень 2008 року у розмірі 6 390 407 грн. 00 коп.

За наслідками процедури адміністративного оскарження податковим органом у відповідності до вимог пункту 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 21.06.2001р. № 253 (z0567-01) складено податкове повідомлення-рішення №0000282302/1/8 від 25.12.2009р..

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті податкових –повідомлень рішень №0000282302/0/66 від 15.12.2008р. та №0000282302/1/8 від 25.02.2009р. діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, при цьому зазначив, що законом передбачено включення до податкового кредиту витрат, пов’язаних з придбанням основних фондів (в даному випадку обладнання для використання у виробничому процесі по переробці молока, отриманого від сільськогосподарських товаровиробників) незалежно від того, чи такі основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б підтверджували доводи, викладені в позовній заяві та обґрунтували правомірність включення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту загальної декларації за травень та липень 2008 року, а тому податковим органом правомірно зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість по декларації за червень 2008 року (вх.№88255 від 21.07.2008р.) у розмірі 6 035 036 грн. 00 коп. та за серпень 2008 року (вх.№121049 від 22.09.2008р.) у розмірі 6 390 4407 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовуючи постанову суду першої інстанції виходив із того, що наявність в укладених контрактах на поставку виробничого обладнання послуг по пуско-налагоджувальним та іншим роботам не може бути підтвердженням використання обладнання у господарській діяльності позивача у переробці молока придбаного у сільгосптоваровиробників.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок суду апеляційної інстанції зважаючи на наступне.

Суть спору, який виник між позивачем та відповідачем, стосується порядку нарахування, сплати та бюджетного відшкодування податку на додану вартість, при віднесенні сплачених (нарахованих) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту загальної податкової декларації та податкової декларації з ПДВ (скороченої).

Відповідач вважає, що суми податку повинні бути відображені у скороченій декларації, а не у загальній як здійснив Позивач, внаслідок чого було зменшено суми податкового кредиту податкової декларації (загальної) за травень 2008року та липень 2008 року в частині сплачених сум ПДВ як постачальникам, так і митним органам при ввезенні товарно - матеріальних цінностей на територію України на загальну суму 12 425 442,98 гривень, що призвело до зменшення суми бюджетного відшкодування, яка відображена у податковій декларації за червень 2008 року в розмірі 6 035 036,00 гривень та за серпень 2008 року на 6 390 407,00гривень.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції, що вищезазначений висновок не відповідає вимогам чинного законодавства України з огляду на те, що відповідно до пункту 11.21, статті 11 Закону "Про податок на додану вартість""сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі".

Згідно з пунктом 6 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними молоко та м'ясо в живій вазі, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 року № 805 (805-99-п) , переробні підприємства складають окрему декларацію, в якій відображають податкові зобов'язання та податковий кредит, які виникли безпосередньо від операцій з переробки поставленого сільськогосподарськими товаровиробниками молока у звітному періоді. По інших операціях складається загальна декларація.

Тобто, саме факт використання виробничого обладнання для переробки поставленого сільськогосподарськими товаровиробниками молока, а не факт його придбання є правовою підставою для віднесення сплачених сум податку до складу податкової декларації (скороченої).

Спеціальна декларація подається по операціях пов’язаних з виготовленням зазначеної продукції.

Податковий орган помилково вважає спірні операції позивача такими що пов’язані з виробленням та реалізацією зазначеної продукції.

Придбане у фірми henhagen Dairy Systems GmbH"(Німеччина) за зовнішньоекономічним контрактом виробниче обладнання (сума ПДВ - 11 489 355,01 гривень) не вводилося в експлуатацію, не підлягало амортизації, не використовувалось Позивачем при здійсненні діяльності з переробки молока придбаного у сільгосптоваровиробників та було реалізовано в повному обсязі в режимі експорт, за межи митної території України.

Придбане у Tuchenhagen Dairy Systems GmbH виробниче обладнання було реалізовано в митному режимі експорту підприємству - нерезиденту ВАТ "Компанія "Юнімілк"(Російська Федерація) відповідно до договору на поставку обладнання № 70/6/09 від 24.04.2009 року, у зв'язку із зменшенням товарообороту Позивача та відсутністю обігових коштів для реконструкції виробничих цехів під монтаж та введення в експлуатацію даного обладнання. Факт експорту підтверджено вантажно - митними деклараціями, ш;о знаходяться у матеріалах справи.

В той же час, обладнання, що було придбане Позивачем у ТОВ "Інтерпромтех"(сума ПДВ 765 535,80 гривень), аналогічним чином булу реалізовано в режимі експорт за межи митної території України (факт експорту підтверджено вантажно - митними деклараціями, що знаходяться у матеріалах справи), а обладнання, придбане у ТОВ фірми "АртПакЛтд"(сума ПДВ 168 552,17гривень) було одразу ж передане в оренду згідно додаткової угоди від 02.06.2008 року № 1 до договору оренди № 220/2 від 01.08.2007року і також Позивачем не використовувалось та не використовується при здійсненні діяльності з переробки молока придбаного у сільськогосподарських товаровиробників.

Відповідно до пп.7.4.1, п.7.4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"право па нарахування податкового кредиту у Позивача виникає незалежно від того, чи такі товари, основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до нп.7.5.2, пункту 7.5, статті 7 Закону "Про податок на додану вартість" "для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України —дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті". Водночас, згідно з підпунктом 7.3.6, пункту 7.3, статі 7 вищенаведеного Закону "датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунка платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою".

Понесені витрати підтверджено оформленими належним чином вантажно - митними деклараціями та копіями платіжних доручень, що наявні у матеріалах справи.

У зв'язку з тим, що дане виробниче обладнання не брало участь у виробничому процесі позивача по переробці молока, отриманого від сільгосптоваровиробників суми ПДВ цього обладнання повинні відображатися у складі податкового кредиту загальної податкової декларації з ПДВ за травень та липень 2008року відповідно до пп.7.3.6, п.7.3, пп.7.4.1, п.7.4, пн.7.5.2, п.7.5, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що і було цілком правомірно зроблено позивачем.

З огляду на викладене, положення Постанови КМУ № 805 (805-99-п) , не поширюються на формування позивачем сум податкового кредиту з ПДВ при придбанні товарів (основних фондів), якщо не встановлено та документально не підтверджено факту їх використання у виробничому процесі по переробці молока від сільськогосподарських товаровиробників.

Вірним є висновок суду апеляційної інстанції про необґрунтованість посилання відповідача на те, що якщо виробниче обладнання придбано переробним підприємством, то воно в обов'язковому порядку повинно бути використано при переробці молока придбаного у сільгосптоваровиробників і як наслідок суми ПДВ сплачені (нараховані) позивачем повинні бути включені до складу податкового кредиту скороченої декларації з податку на додану вартість.

Для такого висновку відповідач повинен довести, що позивач здійснював переробку молока придбаного у сільгосптоваровиробників саме на визначеному в акті перевірки обладнанні.

Державною податковою адміністрацією України внесено зміни до свого наказу від 30.05.1997року№ 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" (z0250-97) , пп.5.7.2, якого передбачено, що у податковій декларації, по якій не здійснюються розрахунки з бюджетом, відображаються суми податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та поставкою готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі.

У разі якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені або придбані, використовуються переробним підприємством частково для виготовлення такої готової продукції, а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях з виготовлення готової продукції та відповідно в інших операціях.

Тобто, органом державної податкової служби чітко передбачено віднесення сум податкового кредиту до складу загальної декларації тільки при наявності факту використання основних фондів у переробці молочної сировини, яка придбана у сільгосптоваровиробників.

Наявність в укладених контрактах на поставку виробничого обладнання послуг по пуско-налагоджувальним та іншим роботам не може бути підтвердженням використання обладнання у господарській діяльності позивача у переробці молока придбаного у сільгосптоваровиробників. Не реалізований намір, не є доказом участі продукції у виробництві молока, та не свідчить про наявність відповідного наміру на момент віднесення сум до декларацій.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.