11/87/07-АП Про скасування податкового повідомлення-рішення щодо застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки - 01.06.2011 Прийняття

Постановою Господарського суду Запорізької області від 28.03.2007, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2007, позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя від 01.12.2006 №0000102320/0 про застосування штрафних санкцій в сумі 4000,00 грн. Присуджено з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.

ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя від 01.12.2006 № 0000102320/0 про застосування до позивача на підставі ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки"від 12.06.1995 № 436/95 (436/95) штрафних санкцій в сумі 4000,00 грн. прийнято на підставі акту перевірки, яким зафіксовано порушення позивачем вимог п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.02.2001 № 72 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2001 за № 237/5428 (z0237-01) , допущене у 16.10.2003.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх норм матеріального та процесуального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній карзі, та вважає, що суди надали правильну правову оцінку правомірності застосування податковим органом до позивача адміністративно-господарських санкцій за порушення правил ведення господарської діяльності.

Позиція судів попередніх інстанцій щодо відсутності у податкової інспекції підстав застосовувати до суб’єкта господарювання штрафні санкції, передбачені Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки"від 12.06.1995 № 436/95 (436/95) , за умови закінчення строку, передбаченого ст. 250 Господарського кодексу України, є правильною.

Виходячи зі змісту частини 1 статті 238 Господарського кодексу України, санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.

Штрафні санкції, передбачені вказаним Указом Президента України (436/95) , які застосовуються, в тому числі до юридичних осіб, належать до адміністративно-господарських санкцій, одним видом з яких є адміністративно-господарський штраф (статті 239, 241 Господарського кодексу України).

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, згідно із якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, уповноважений орган державної влади при виявленні факту порушення суб’єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема порушення вимог Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 № 72 (z0237-01) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.03.2001 за № 237/5428 (z0237-01) (чинного на час періоду, що перевірявся), мав дотримуватися наведених положень законодавства щодо строків застосування санкцій, у зв’язку з чим міг прийняти рішення про застосування такого виду адміністративно-господарських санкцій, як фінансові санкції, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Закінчення будь-якого із встановлених статтею 250 Господарського кодексу України строків виключає застосування таких санкцій до суб’єкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.

Податкова інспекція у касаційній скарзі не зазначає доводів, які б заперечували вищенаведену позицію, а посилається лише на факт вчиненого позивачем порушення, наявність якого судами не підтверджено.

Підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2211, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Запорізької області від 28.03.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2007 –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, передбаченому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .