Справа: № 2а-562/10/2570 

Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого –судді Желтобрюх І.Л.,

суддів Шостака О.О., Мамчура Я.С.,

при секретарі Коробій І.М..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці про визнання протиправним рішення, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати, -

У лютому 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління МВС України на Південно-Західній залізниці про визнання протиправним рішення відповідача про звільнення, скасування наказу №150 о/с від 08.07.2009р. та наказ №170 о/с від 15.07.2009р., стягнення заробітної плати з 08.07.2009р.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2010 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2010 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача та перевіривши доводи апеляції за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав .

Як вбачається з матеріалах справи, наказом від 10.10.2008 року №119 о/с старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 призначено на посаду старшого оперуповноваженого по боротьбі зі злочинними посяганнями на вантажі сектору карного розшуку лінійного відділу на станції Дарниця лінійного управління на Південно-Західній залізниці УМВС України на транспорті.

В подальшому, 24.02.2009 року Київською транспортною прокуратурою порушено кримінальну справу №20-2232 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України відносно позивача.

За даним фактом було призначено проведення службового розслідування. За результатами службового розслідування встановлено, що під час здійснення процесуальних дій, позивач до протоколу огляду умисно вніс завідомо неправдиві дані про присутність під час огляду понятих: ОСОБА_3 та ОСОБА_6, які підписали протокол не будучи присутніми під час огляду ОСОБА_4 і вилучення у нього речовини рослинного походження.

24.06.2009 року в. о. начальника УМВС України на Південно-Західній залізниці П. І. Гуцол затвердив висновок службового розслідування щодо порушення кримінальної справи №20-2232 Київською транспортною прокуратурою за ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України відносно ОСОБА_2, згідно якого службове розслідування за даним фактом було припинено та вирішено, що остаточне рішення щодо притягнення до відповідальності працівників лінійного управління на Південно-Західній залізниці УМВС України буде прийнято після закінчення провадження по кримінальній справі №20-2232 відносно позивача.

В подальшому, 06.07.2009 року до відповідача надійшла постанова Дарницького районного суду м. Києва від 13.04.2009 року, згідно якої кримінальна справа №20-2232 щодо позивача закрита, а позивача звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України з нереабілітуючих підстав за п. "в"ст. 1 Закону України "Про амністію".

Відповідно до наказу виконуючого обов’язки начальника управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці П. І. Гуцол від 08.07 2009 року №150 о/с за порушення вимог ст.ст. 1, 7 Закону України "Про Дисциплінарний Статут органів внутрішніх справ" позивача звільнено з посади в зв’язку з порушенням дисципліни відповідно за пунктом 64 "є" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Наказом виконуючого обов’язки начальника управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці П. І. Гуцол від 15.07 2009 року №170 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 "є"(за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України з 15 липня 2009 року.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про міліцію" порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.25 вказаного Закону працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

З постанови Дарницького районного суду м. Києва від 13.04.2009 року вбачається, що позивач вину свою визнав, в скоєному розкаявся, його визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України, але було звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України за амністією на підставі п. "в"ст. 1 Закону України "Про амністію" і кримінальну справу відносно нього було закрито.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту ОВС службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до ст. 2 Статуту дисциплінарний проступок –це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Пунктом 8 статті 12 Статуту встановлено на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів внутрішніх справ.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Матеріали справи свідчать про порушення позивачем службової дисципліни, що підтверджується постановою Дарницького районного суду м. Києва від 13.04.2009 року.

Відповідно до ст. 20 Дисциплінарного статуту особа рядового або начальницького складу має право усно чи письмово послідовно звернутися зі скаргою щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення до старшого прямого начальника - аж до міністра внутрішніх справ України або до суду.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач з наказом від 08.07.2009 за № 150 про притягнення до дисциплінарної відповідальності був ознайомлений під підпис 08.07.2009 року. З ознайомленням з наказом від 15.07.2009 №170 о/с позивач відмовився. Також позивач відмовився отримувати витяг з наказу та особисті документи, що підтверджується рапортом виконуючого обов’язки начальника управління УМВС України на Південно-Західній залізниці від 15.07.2009 року.

Пунктом 8 Розділу 1 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 р. № 114 (114-91-п) передбачений перелік підстав дострокового звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ.

Відповідно до п. 67 вказаного Положення особи рядового і начальницького складу, засуджені за вчинення злочину (в тому числі без позбавлення спеціального звання) або притягнуті до адміністративної відповідальності за корупційне адміністративне правопорушення, підлягають звільненню із служби в органах внутрішніх справ у триденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до п. 4 ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю внаслідок акта амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, які засуджені за вчинення злочину, або кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду, але не розглянуті останніми, або ж розглянуті, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.

Зазначене вище спростовує доводи апелянта про недоведеність за відсутності вироку факту порушення ним службової дисципліни.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного Статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Матеріали справи свідчать про недисциплінованість, непрофесійні дії та неналежне ставлення до службових обов’язків ОСОБА_2

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем, як суб’єктом владних повноважень доведено правомірність винесення оскаржуваних наказів.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду м.Києва від 06 квітня 2010 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 05.04.2011р.