2-а-5384/10/0270 Про визнання протиправними дій та рішення про державну реєстрацію права власності - 29.03.2011 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Тростянецьке хлібоприймальне підприємство" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Тростянецьке хлібоприймальне підприємство" до реєстратора Комунального підприємства "Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" Мельник Н.В., треті особи на сороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" та Комунальне підприємство "Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" про визнання протиправними дій та рішення про державну реєстрацію права власності, -

Відкрите акціонерне товариство "Тростянецьке хлібоприймальне підприємство" звернулось до суду з позовом до реєстратора комунального підприємства "Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентиризаціі" Мельник Н.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" про визнання протиправними дій та рішення про державну реєстрацію права власності.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року в задоволенні позову відмовлено повністю. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що жодної протиправності у діях відповідача суд не вбачає, оскільки остання діяла на підставі, в межах, та у спосіб передбачений законом, оскільки відповідач на момент здійснення реєстрації прав підстав для її відмови не вбачав.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позов задоволити. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Представник третьої особи - ПАТ "Брокбізнесбанк" в судовому засіданні та в письмових запереченнях на апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Тростянецьке хлібоприймальне підприємство", просив вказану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року - без змін. Пояснюючи, що ПАБ "Брокбізнесбанк" є власником 94/100 частки комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: Вінницька область, Тростянецький район, с. Нова Ободівка, вул. Призаводська, 1.

Представник відповідача - реєстратора КП "Тульчинське МБТІ" та третьої особи КП "Тульчинське МБТІ", в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечила, пояснила, що відповідач діяв в межах та на підставі повноважень наданих чинним законодавством України, а апеляційна скарга є необгрунтованою.

Апелянт в судове засідання уповноваженого представника не направив, при цьому заявив клопотання про перенесення слухання справи (вх. №1689 від 28 березня 2011 року), яке мотивоване відрядженням директора та представника за межі області.

У відповідності до частини 4 статті 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Враховуючи наявні у справі матеріали, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутністю представника позивача, оскільки підстави наведені в клопотанні не визнаються поважними, а явка сторін не визнавалася обов'язковою.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову. Апеляційна інстанція погоджується з доводами суду першої інстанції, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22 березня 2010 року між Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Брокбізнесбанк", яке є равонаступником Закритого акціонерного товариства "Торговий Дім "Брокбізнес" укладено договір про задоволення вимог іпотеко держателя ВМП 358576, згідно із яким ПАТ "Брокбізнесбанк" набув право власності на 94/100 частки комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: Вінницька область, Тростянецький район, с. Нова Ободівка, вул.. Призаводська, 1.

На підставі вказаного договору, реєстратор комунального підприємства "Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" Мельник Н.В. здійснила державну реєстрацію власності ПАТ "Брокбізнесбанк" на 94/100 частки комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: Вінницька область, Тростянецький район, с. Нова Ободівка, вул.. Призаводська, 1, про що було винесено відповідне рішення від 29 липня 2010 року №433.

Позивач вважає, що державний реєстратор, здійснюючи державну реєстрацію права власності на майновий комплекс за ПАТ "Брокбізнесбанк" діяв протиправно, оскільки наявне рішення суду, згідно із яким реєстрації підлягали виключно права ВАТ "Тростянецьке хлібоприймальне підприємства".

05.05.2009 року наказом КП "Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" № 27 на підставі протесту прокуратури Вінницької області від 30.04.2009 року проведено скасування запису про відновлення реєстрації права власності за ВАТ "Тростянецьке хлібоприймальне підприємство" на комплекс будівель та споруд, розташованих за адресою: Вінницька область, Тростянецький район, с. Нова Ободівка, вул. Призаводська, 1. Зазначені протест прокуратури та наказ КП "Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" позивачем не оскаржувались та є чинними.

Колегія суддів вважає, що вирішуючи спірні правовідносини між сторонами суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, правильно визначив норми матеріального права, які підлягають застосуванню в спірних правовідносин, дав належну правову оцінку встановленим обставинам справи, дійшовши вірного висновку про правомірність дій відповідача щодо проведення реєстрації права власності на майновий комплекс за ПАТ "Брокбізнесбанк".

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до норм ЦК України (435-15) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб ( стаття 316 цього кодексу), власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (стаття 317 цього кодексу), власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (стаття 319 цього кодексу), право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні ( ч. 1 ст. 321 цього кодексу), право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 цього кодексу).

Реєстрація прав власності на нерухоме майно в Україні здійснюється відповідно Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (1952-15) та Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року №7/5 (z0157-02) .

Згідно пункту 3.1. Тимчасового положення (z0157-02) реєстратор установлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об’єкт нерухомості, інших підстав для відмови в реєстрації прав; перевіряє угоди, які відповідно до чинного законодавства України не були нотаріально посвідчені.

У пункті 3.3 зазначеного Положення (z0157-02) вказаний вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації прав власності, з яких жодне не є підставою для відмови у реєстрації прав власності на спірне нерухоме майно за ПАТ "Брокбізнесбанк", оскільки реєстрація проводилась на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який був належним чином посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єлісєєвою О.А. та в установленому законом порядку зареєстрований, ніким не оскаржений та не скасований.

У частині 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" наведений вичерпний перелік підстав у відмові державної реєстрації права, до якого наведена позивачем підстава не віднесена. За частиною 3 статті 24 Закону, відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом (1952-15) , заборонена.

Про відсутність перешкод для проведення державної реєстрації права на момент її проведення (29 липня 2010 року) свідчить також витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна №2797481, згідно з яким відсутня інформація про заборону відчуження чи накладення арешту на майно, відносно якого здійснювалася державна реєстрація.

Так, надані ПАТ "Брокбізнесбанк" документи в повній мірі відображають заявлені права на нерухоме майно і ці права підтверджено договором про задоволення вимог іпотекодержателя, а відтак ним породжуються відповідні обов’язки для реєстратора речових прав щодо вчинення державної реєстрації.

Доводи позивача щодо наявності судового рішення, яке перешкоджало проведенню державної інстанції, не знайшли свого підтвердження також при розгляді справи апеляційним судом.

Вищенаведені обставини підтверджують правильність висновків суду першої інстанції щодо відсутності у діях відповідача при проведенні реєстрації права власності на майновий комплекс за ПАТ Брокбізнесбанк" будь-яких порушень, відповідно, відсутні підстави для скасування рішення про державну реєстрацію права власності .

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 198, частини 1 статті 200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги вищенаведені обставини, норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зробив висновки, які відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, та ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні заявлених позивачем у даній адміністративній справі позовних вимог, оскільки під час розгляду справи апеляційним судом будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було встановлено, тому рішення суду першої інстанції від 24 січня 2011 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду першої інстанції у даній справі, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Тростянецьке хлібоприймальне підприємство", – залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року, – без змін.