2-а-17034/10/2670 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо заниження податкового зобов'язання по сплаті земельного податку - 29.03.2011 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця"до Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

У листопаді 2010 року Державне територіально-галузеве об’єднання "Південно-Західна залізниця"звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги мотивує тим, що при проведенні планової виїзної перевірки Жмеринського територіального відділу матеріально-технічного забезпечення ДТГО "Південно-Західна залізниця" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року було зроблено хибний висновок та прийнято помилкове рішення щодо заниження Жмеринським територіальним відділом матеріально-технічного забезпечення ДТГО "Південно-Західна залізниця" податкового зобов’язання по сплаті земельного податку за перше півріччя 2010 року та 2009 рік на загальну суму 15447,30 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 січня 2011 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області від 17.11.2010 року №00001012301/0.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Жмеринська об’єднана державна податкова інспекція у Вінницькій області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду –скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Жмеринською об’єднаною державною податковою інспекцією у Вінницькій області було проведено планову виїзну перевірку відокремленого підрозділу Жмеринського територіального відділу матеріально-технічного забезпечення ДТГО "Південно-Західна залізниця" з питань дотримання вимог податкового законодавства, за результатами якої складено акт від 09.11.2010 року № 1293/23/01104428.

За змістом вказаного акту під час проведення перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем ч. 1, ч. 10 ст. 7 Закону України "Про плату за землю" шляхом заниження плати за землю за перше півріччя 2010 року та 2009 рік на суму 15447,30 грн., а саме: Жмеринський територіальний відділ матеріально-технічного забезпечення ДТГО "Південно-Західна залізниця" здійснював виробничу діяльність на земельній ділянці згідно Державного акту на право постійного користування землею від 14.01.2008 року серія ЯЯ № 017250, відповідно до якого за Жмеринським територіальним відділом матеріально-технічного забезпечення ДТГО "Південно-Західна залізниця" рахується земельна ділянка площею 10635 м. кв. На порушення ч. 1, ч. 10 ст. 7 Закону Жмеринський територіальний відділ матеріально-технічного забезпечення ДТГО "Південно-Західна залізниця" застосував ставку земельного податку у розмірі 25 відсотків суми земельного податку, хоча земельний податок необхідно обчислювати, застосувавши ставку в розмірі 01 відсотку від грошової оцінки земельної ділянки.

На підставі висновків акта перевірки Жмеринською ОДПІ у Вінницькій області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.11.2010 року № 00001012301/0, яким позивачу визначено до сплати зобов’язання за платежем "плата за землю"в розмірі 23170, 95 грн., з яких: за основним платежем 15447,30 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7723,65 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки спірна земельна ділянка відноситься до земель залізничного транспорту.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що землі, які надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України (2768-14) та Закону України "Про транспорт" (232/94-ВР) .

При постановленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції посилався на положення ч. 1 ст. 67 Земельного кодексу України, яка визначає, що до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту.

Вказане колегія суддів вважає безпідставним та зазначає слідуюче.

До складу земель, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, в розумінні ст. 6 Закону України "Про залізничний транспорт" входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме: землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями i спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного i пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, захисні й укріплюючі насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Для забезпечення у межах смуги відведення нормальної експлуатації залізничних колій, ліній електропостачання та зв'язку, інших пристроїв та об'єктів залізничного транспорту загального користування, а також у місцях, де є небезпека зсувів, обвалів, розмивів, селей, снігозанесень та інших небезпечних впливів, встановлюються охоронні зони. Відносини органів залізничного транспорту з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій i договірній основах відповідно до чинного законодавства України.

Основним Законом щодо оподаткування земель є Закон України "Про плату за землю" (2535-12) , який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, пільги зі сплати земельного податку, відповідальність платників i контроль за правильністю обчислення i справляння цього податку, а також те, що відповідно до його ст. 13 підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Частиною десятою ст. 7 даного Закону визначено, що податок за земельні ділянки, надані залізниці, справляється у розмірі 25 % суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті. За земельні ділянки, надані для залізничного транспорту за межами населених пунктів, –у розмірі 0,02 % грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Відповідно до ст. 1 цього Закону залізниця –це статутне територіально-галузеве об'єднання, до складу якого входять підприємства, установи й організації залізничного транспорту та яке при централізованому управлінні здійснює перевезення пасажирів i вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі.

Залізничний транспорт –це виробничо-технологічний комплекс організацій i підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва i населення країни в перевезеннях у внутрішньому та міжнародному сполученнях i надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо.

З урахуванням зазначеного та враховуючи обставини справи колегія суддів зауважує, що оскільки більшість підприємств залізничного транспорту здійснює діяльність, безпосередньо не пов'язану з перевезенням пасажирів та вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі, i при цьому надані їм земельні ділянки віднесено до інших категорій, що не належать до категорії земель залізничного транспорту, то при оподаткуванні земель, наданих промисловим підприємствам залізничного транспорту, підприємствам автомобільного транспорту, спеціалізованим підприємствам залізничного транспорту, та земельних ділянок під іншими об'єктами (службові, культурно-побутові приміщення та споруди тощо), які також не віднесено до земель залізничного транспорту, що перебувають у межах населених пунктів, не може застосовуватися ставка земельного податку, визначена ч. 10 ст. 7 вказаного вище Закону, тобто у розмірі 25 % суми земельного податку, обчисленого за повною ставкою населеного пункту.

Ставка земельного податку, визначена частиною десятою ст. 7 Закону, може застосовуватися при оподаткуванні земель, наданих вищезазначеним промисловим підприємствам залізничного транспорту, та земельних ділянок під службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту, які перебувають у межах населених пунктів i належать до смуг відведення залізниці, лише за умови, що земельні ділянки зазначених підприємств за категоріями земель згідно з даними державного земельного кадастру відноситимуться до категорії земель залізничного транспорту.

За земельні ділянки інших категорій, надані залізниці, земельний податок сплачується на загальних підставах.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до відомостей Держкомзему у м. Жмеринці Вінницької області спірна земельна ділянка не використовується безпосередньо для залізничних перевезень та відноситься до категорії "інші землі транспорту"(а.с. 128).

Оскільки чинним законодавством не передбачено пільг в оподаткуванні інших земельних ділянок, що не використовуються безпосередньо для залізничних перевезень, то колегія суддів вважає правомірним висновок відповідача про заниження позивачем ставок земельного податку, у зв’язку з чим спірне рішення відповідача є таким, що прийнято у відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, а висновок суду першої інстанції про його скасування необгрунтованим та таким, що суперечить чинному законодавству України.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим –ухвалене судом на підставі повного та всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду –скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області – задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 січня 2011 року – скасувати.

Постановити нову постанову, якою у задоволенні позову Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця"до Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – відмовити повністю .

постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.