Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

при секретарі Радовинчик М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області до комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Пересипський"про стягнення необґрунтовано отриманої виручки та штрафу, -

08.02.2010р. Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області звернулася до суду з позовом до комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Пересипський"(надалі –КП "ЖКС "Пересипський"), в якому просила стягнути з відповідача суму необґрунтовано отриманої виручки та штрафу в розмірі 662973,48грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.06.2010р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення скасувати та постановити нове про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судовим розглядом встановлено, що у грудні 2009 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області була проведена планова перевірка КП "ЖКС "Пересипський". За наслідками перевірки був складений акт №000719 від 28.12.2009р., згідно якого відповідач в порушення рішення Одеського міськвиконкому від 21.08.2008р. №970 за період з 01.10.2008р. по 01.11.2009р. за фактично не виконані, чи виконані не в повному обсязі роботи і послуги, які входять до складу тарифів на утримання будинків та прибудинкової території споживачам зайво нараховано 330343,20грн., в тому числі за період з 01.11.2008р. по 01.11.2009р. - 314148,41грн., з яких сплачено споживачами і отримано КП "ЖКС "Пересипський"220991,16грн., зайво нарахована та не сплачена споживачами сума в розмірі 109352,04грн. підлягає перерахункам в рахунок майбутніх платежів. На підставі ст. 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення"сума необґрунтовано отриманої виручки в розмірі 220991,16грн. підлягає вилученню в держаний бюджет зі штрафом в двократному розмірі. /арк.6-11/

На підставі зазначеного акту позивачем прийнято рішення №464 від 31.12.2009р. про вилучення у КП "ЖКС "Пересипський"в доход державного бюджету 220991,16грн. та штраф у сумі 441982,32грн. /арк.14/

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів правомірності прийнятого рішення про застосування фінансових санкцій, а відповідачем надано суду всі докази з приводу того, що нараховані кошти, на які посилається позивач, були перераховані у рахунок майбутніх платежів з боку користувачів ще до початку перевірки.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення"від 03.12.1990р. державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч.1 ст.14 згаданого Закону, вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім цього, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Таким чином, до компетенції позивача відноситься саме державний контроль за цінами при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.

Статтею 6 Закону України "Про ціни і ціноутворення"передбачено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Відповідно до ст. 7 зазначеного Закону вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів. Державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів (стаття 8).

Кабінет Міністрів України визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління та визначає повноваження органів державного управління і галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі посвідчення, наданого Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області від 01.12.2009р. № 663, головними державними інспекторами проведена перевірка /арк.6/. З акту перевірки вбачається, що перевірка проводилась в присутності головного бухгалтера відповідача ОСОБА_1, яка від підпису акту перевірки відмовилася. /арк.11/

Отже, перевірка проводилась у відповідності до вимог чинного законодавства.

У разі недотримання суб’єктами господарювання державної дисципліни цін, вони несуть відповідальність відповідно до ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворенні"та спільного наказу Мінекономіки та Мінфіну від 09.12.2001р. №298/519 (z1047-01) "Про затвердження Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами".

Відповідно до Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами (z1047-01) , підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб’єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до п.2.1 вказаної Інструкції (z1047-01) , необґрунтовано одержана суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в доход бюджету, обчислюється як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

В суді апеляційної інстанції представник позивача не зміг надати пояснення з приводу того, у якому розмірі нарахована відповідачем загальна сума 4839,4тис. грн. за надані послуги з утримання будинків та прибудинкових територій у період з 01.10.2008р. до 30.10.2009р. - є зайвою./а.с.70/

Згідно даних бухгалтерського обліку відповідача, заборгованість населення за надані послуги з утримання будинків та прибудинкових територій станом на 01.11.2009р. складає 1373672,55грн. При цьому, розходи відповідача по виконанню послуг з утримання будинків та прибудинкових територій складають 5742,7тис.грн., а нарахування –4839,4тис.грн.

Судом апеляційної інстанції в ході розгляду справи відповідно до матеріалів справи та пояснень представників сторін встановлено, що державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області, при проведені перевірки фактично, не було встановлено факту надходження виручки за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій.

Під час здійснення перевірки сума виручки розраховувалася на підставі договорів поставки, рахунків та актів про обсяги наданих послуг, які свідчать про витрати та їх сумарну ціну.

Разом з тим, для визначення суми виручки необхідно проаналізувати надходження коштів на банківській рахунок та в касу підприємства, а також обов’язково дебіторську заборгованість по розрахунках за надані в періоді, що перевіряється, послуги з утримання будинків та прибудинкових територій.

Оскільки, акт перевірки №000719 від 28.12.2009р. та розрахунок безпідставно отриманої виручки не містить аналізу надходження коштів на банківський рахунок та в касу підприємства, що не дозволяє зробити висновок про розмір отриманої підприємством виручки за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій і визначити суму необґрунтовано отриманої виручки, а тому розмір необґрунтовано отриманої виручки визначений інспекцією неправомірно.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції в порядку ст. 200 КАС України - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяті днів з дня складання її в повному обсязі.