Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

секретар судового засідання Шевченко Ю.В.,

за участю представника ГУ ПФУ в Хмельницькій області Молявчик О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2009 року

у справі за позовом ОСОБА_7 до Головного управління Пенсійного фонду України (далі - ГУ ПФУ) в Хмельницькій області, Хмельницького обласного військового комісаріату (далі –Хмельницький ОВК) про визнання протиправною відмови у перерахунку пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,

У червні 2008 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій та зобов’язання здійснити перерахунок надбавки до пенсії. Зазначав, що є учасником бойових дій та має право на підвищення пенсії на 150 % мінімальної пенсії за віком. Проте, зазначене підвищення виплачувалось йому у меншому розмірі, ніж передбачено Законом. Вважаючи такі дії відповідачів протиправними, просив зобов'язати Хмельницький ОВК виплатити йому недораховану пенсію з січня 2000 року по грудень 2006 року в сумі 19 224,00 грн, зобов'язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області провести перерахунок підвищення до пенсії у розмірі 150 % мінімальної пенсії за віком за період з січня 2007 року по червень 2008 року в розмірі 11 634,00 грн і перерахувати пенсію з липня 2008 року та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 25 000 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2009 року скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2008 року та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково. Зобов'язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_7 підвищення до пенсії в розмірі 150 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) та Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) за 2000 - 2005 роки. В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі ГУ ПФУ в Хмельницькій області порушує питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції. Зазначає, що апеляційним судом порушено норми матеріального права, зокрема, неправильно застосовані норми статті 19 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не враховано положення постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"від 22 жовтня 1993 року (3552-12) № 352-ХІІ. Посилається на те, що органи пенсійного фонду уповноважені лише з 01 січня 2007 року призначати (перераховувати ) пенсії.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій і отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , розмір якої визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету"від 03 січня 2002 року № 1 (1-2002-п) .

Згідно із статтею 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (в редакції до 28 квітня 2006 року) особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які є ветеранами війни, та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , пенсії за вислугу років підвищуються в таких розмірах: на 400 % мінімальної пенсії за віком – інвалідам війни 1 групи; на 350 % мінімальної пенсії за віком –інвалідам війни 2 групи; на 200 % мінімальної пенсії за віком –інвалідам війни 3 групи; на 150 % мінімальної пенсії за віком - учасникам бойових дій, членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, які не одружилися вдруге.

Зазначена норма кореспондується з частиною четвертою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"(в редакції до 01 липня 2006 року), що також передбачає право учасників бойових дій на підвищення пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії в розмірі 150 % мінімальної пенсії за віком.

Вихідним критерієм обрахунку підвищення до пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", яка набрала чинності 12 січня 2005 року. Зокрема, відповідно до частини першої цієї норми мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Положення частини третьої статті 28 Закону "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімальної пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Розрахунок підвищення до пенсії позивачу проведено, виходячи з установленого постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (1-2002-п) розміру, який складає 19,91 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР) , закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачеві застосуванню підлягають положення статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не наведена постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Редакція частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"набрала чинності лише 12 січня 2005 року, тому її положення не можуть застосовуватись до правовідносин, що виникли до цієї дати.

Разом з тим, позовні вимоги охоплюють період з 01 січня 2000 року по час звернення до суду.

Разом з тим, Законом України № 3591-ІХ від 04 квітня 2006 (3591-15) , який набрав чинності 29 квітня 2006 року внесено зміни до статті 15 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ та викладено її в наступній редакції: "Особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"- "д"статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом і які є ветеранами війни, та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , пенсії за вислугу років підвищуються в порядку і на умовах, передбачених зазначеним Законом".

Крім того, пунктом 2 Закону України від 05 жовтня 2005 року № 2939-VI (2939-15) , який набрав чинності з 01 липня 2006 року, частину четверту статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"викладено в новій редакції: "учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність".

З часу внесення змін до ст. 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"відповідач проводив нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до вимог цього Закону.

Вирішуючи даний спір, суди першої та апеляційної інстанцій не дали належного аналізу законодавства, діючого в різні періоди часу, за який позивач просить провести перерахунки підвищення пенсії, що призвело до прийняття незаконних рішень.

З урахуванням наведеного та відповідно до вимог статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з постановленням нового –про часткове задоволення позовних вимог.

З 01 січня 2007 року функції з призначення, виплати та перерахунку пенсій, передбачених Законом № 2262-ХІІ (2262-12) , передано територіальним органам Пенсійного фонду України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що саме на ГУ ПФУ в Хмельницькій області з 01 січня 2007 року покладено обов’язок по нарахуванню та виплаті зазначеного підвищення пенсії.

Відповідно до вимог частини 7 статті 9 КАС України та частини четвертої статті 45 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", підвищення до пенсії позивача підлягає перерахунку з 01 січня 2005 року.

За таких обставин, рішення судів підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог, оскільки позивач має право на підвищення пенсії за вислугу років як учасник бойових дій на 150 % мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2005 року по 01 липня 2006 року.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2008 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2009 року скасувати, ухваливши нове судове рішення.

Позов ОСОБА_7 задовольнити частково.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату підвищення пенсії ОСОБА_7 як учаснику бойових дій у розмірі 150 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, визначеного частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 01 січня 2005 року по 01 липня 2006 року.

У задоволенні іншої частині позовних вимог відмовити.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.