Вищий адміністративний суд України у складі:

провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-вікно"на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2008 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-вікно"до Калуської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2007 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Вікно"до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції № 0002382301/0 від 16 серпня 2007 року задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення - рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції № 0002382301/0 від 16 серпня 2007 року.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2008 року скасовано постанову господарського суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2007 року. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Вікно"до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції № 0002382301/0 від 16 серпня 2007 року відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2008 року та залишити в силі постанову господарського суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2007 року .

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 2 Закону України "Про плату за землю", використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом (2535-12) .

Відповідно до ст. 5 вказаного Закону, об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТзОВ "Європа - Вікно"придбало у ПФ "Камертон"нерухоме майно (виробничі будівлі та споруди), які розміщені на земельній ділянці загальною площею 10849,4 кв. м., згідно таких договорів: договір купівлі-продажу № Д-542 від 18 травня 2006 року, зареєстрованим у Державному реєстрі правочинів 11 липня 2007 року, номер правочину 12305566, виробничі будівлі та споруди загальною площею 2852,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно Договору купівлі-продажу № Д-1180 від 13 вересня 2006 року ТзОВ "Європа-Вікно"продало частину виробничих приміщень (1896,7 кв.м., що складає 87/100 ідеальних часток та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1) ОСОБА_1; договір купівлі-продажу № Д-543 від 18 травня 2006 року, зареєстрований у Державному реєстрі правочинів 07 липня 2006 року, номер правочину12305117, виробничі будівлі та споруди загальною площею 882,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Калуш, вул. Сохацького, 4а; Договір купівлі-продажу № Д-790 від 08 липня 2006 року, зареєстрований у Державному реєстрі правочинів11 липня 2006р. номер правочину 12305391, виробничі будівлі та споруди загальною площею 7114,7 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Калуш, вул. Писарська, 37.

Статтею 377 Цивільного кодексу України (далі ЦК України (435-15) ), до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Норму аналогічного змісту містить ст. 120 Земельного Кодексу України. Таким чином, позивач придбавши вказані виробничі будівлі набув право власності на земельні ділянки на яких вони розташовані, що покладає на нього обов’язок на виконання ст. 2 Закону України "Про плату за землю"сплачувати податок за землю, що свідчить про безпідставність скасування судом першої інстанції оскаржуваного повідомлення –рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції № 0002382301/0 від 16 серпня 2007 року .

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-вікно"відхилити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2008 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.