Вищий адміністративний суд України у складі:

провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2010 року у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Спіч і К"до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання недійсним рішення та зобов’язання вчинити дії, -

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2010 року, позов задоволено частково: визнано рішення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 20 листопада 2009 року № 852-лр про залишення без розгляду заяви Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Спіч і К" у видачі ліцензії –недійсним; зобов’язано Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України розглянути заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Спіч і К" від 23 жовтня 2009 року № 118 та прийняти рішення відповідно до приписів Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14) .

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26 жовтня 2009 року Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Спіч і К"до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України була подана заява № 118 від 23 жовтня 2009 року про видачу ліцензії на право здійснення добровільного медичного страхування (безперервного страхування здоров’я).

20 листопада 2009 року Державною комісією регулювання ринків фінансових послуг України було прийнято рішення № 852-лр про залишення заяви Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Спіч і К" про видачу ліцензії без розгляду, про що позивача було повідомлено листом № 14417/40-8 від 24 листопада 2009 року.

Рішення про залишення заяви про надання ліцензії на провадження страхової діяльності ТДВ "СК "Спіч і К"без розгляду, мотивоване тим, що документи подані позивачем не у швидкозшивачу та не пронумеровані.

Положеннями ч.1 ст.34 Закону №2664 встановлено, що уповноважений орган у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами страхової діяльності.

Відповідно до ч. 5 п. 13 Положення №157 (157-2010-п) повноваження щодо прийняття рішення про видачу ліцензії на страхування, відмову у її видачі, чи залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду покладені на Членів Комісії - Директорів департаментів Комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

Підпунктом 1.4. розділу 1 Ліцензійних умов встановлено, що для отримання ліцензії на право проведення конкретних видів страхування, фінансова установа зобов'язана виконати всі вимоги нормативно-правових актів України, які регулюють страхову діяльність.

Відповідно до п.3.1. розділу 3 Ліцензійних умов для отримання ліцензії на право здійснення страхової діяльності заявник подає до Комісії документи, перелік яких передбачено Законами України "Про страхування" (85/96-ВР) і "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (2664-14) . Порядок подання та розгляду документів для отримання ліцензії передбачений Розділом 4 Ліцензійних умов.

Згідно з ч. 3 ст. 35 Закону №2664 заява про видачу ліцензії та документи, що додаються до неї, приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття документів органом ліцензування та підписом відповідальної особи.

Частиною 4 статті 35 Закону №2664 визначено, що законами України з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг можуть встановлюватися додаткові вимоги щодо переліку та змісту документів, необхідних для отримання відповідної ліцензії.

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону №2664 уповноважений орган здійснює нагляд за діяльністю відповідних фінансових установ, приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше ніж тридцять календарних днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, якщо законом, що регулює відносини у певних сферах господарської діяльності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяльності.

Частиною 2 ст.36 Закону №2664 передбачено, що повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються підстави такої відмови.

Згідно з ч. 3 ст.36 Закону №2664 підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є:

1) недостовірність даних у документах, поданих заявником, для отримання ліцензії;

2) невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про видачу ліцензії.

Так, відповідно до статті 38 Закону № 85/96 передбачений перелік документів, які для одержання ліцензії страховик подає до Уповноваженого органу.

Відповідно до ст. 38 Закону №85/96 уповноважений орган зобов'язаний розглянути заяву страховика про видачу йому ліцензії у строк, що не перевищує 30 календарних днів з часу одержання всіх передбачених цією статтею документів.

Відповідно до п. 4.5. Ліцензійних умов заява про видачу ліцензії (копії ліцензії) залишається без розгляду, якщо заява підписана особою, яка не має на це повноважень або якщо документи оформлені з порушенням вимог Ліцензійних умов.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що наведені норми законів України не містять такої підстави для залишення без розгляду заяви про надання ліцензії на провадження страхової діяльності.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.