ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 квітня 2011 року м. Київ К-12553/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Голубєвої Г.К.
Суддів Карася О.В.
Рибченка А.О.
Федорова М.О.
Шипуліної Т. М.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2009 року
та постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.09.2008 року
по справі № 2-27/1902-2008А
за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим
про скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2008 року суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Алушта про застосування штрафних санкцій № 0003252303 від 26.07.2007 року у розмірі 4280 грн.65коп.
Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.09.2008 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2009 року у даній справі в задоволенні позову відмовлено з мотивів необґрунтованості позовних вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.07.2007 року працівниками Державної податкової інспекції у м. Алушта було проведено перевірку з контролю за додержанням встановленого законодавством України порядку здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій палатки роздрібної торгівлі, де здійснює діяльність позивач.
За результатами перевірки було встановлено порушення пунктів 2, 5, 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі Закон № 265/95-ВР (265/95-ВР) ), а саме: проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування зареєстрованої у встановленому порядку розрахункової книжки та незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Як наслідок було прийнято рішення № 0003252303 від 26.07.2007 року про застосування фінансових санкцій на суму 4280,65 грн.
Колегія суддів приходить до висновку, що суди дійшли вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. з Закону № 265/95-ВР (265/95-ВР) суб’єкти підприємницької діяльності зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом (265/95-ВР) , із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб’єкти підприємницької діяльності зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідальність за невиконання даної вимоги передбачено п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР –у п’ятикратному розмірі – у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Також відповідно п. 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідальність за вказане правопорушення передбачена ст. 22 Закону № 265/95-ВР, відповідно до якої у випадку невідповідності суми наявних коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що зазначено в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу по розрахункових квитанціях, виданим з початку робочого дня, до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція в п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлене невідповідність.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позову
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2009 року та постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.09.2008 року по справі № 2-27/1902-2008А залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
підпис
Голубєва Г.К.
Судді
підпис
Карась О.В.
підпис
Рибченко А.О.
підпис
Федоров М.О.
підпис
Шипуліна Т.М.