ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
"19" квітня 2011 р. м. Київ К-14369/08
|
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Рибченка А.О.
Шипуліної Т.М.
в порядку письмового провадження розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову господарського Полтавської області від 24.04.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2008
у справі № 3/65-08
за позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_5
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві
про скасування податкового повідомлення –рішення
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа –підприємець ОСОБА_5 звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Державної Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення № 0004531703/0 від 08.02.2008.
Постановою господарського суду Полтавської області від 24.04.2008 позовні вимоги позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2008 постанову господарського суду Полтавської області залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Сторони в судове засідання не з’явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити частково.
Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.02.2005 по 30.09.2007 та складено акт №11/1703/2295220255/25/ДНК від 31.01.2008.
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004531703/0 від 08.02.2008, яким позивачу визначено податкове зобов’язання за основним платежем 28898, 64 грн.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 4.2.8 п. 4.2 ст. 4, п. 9.12 ст. 9, п. 19. 1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", ст. 13. Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" (13-92)
, ст. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" (727/98)
, позивачем занижено податок з доходів фізичних осіб за 2005 рік на суму 28898,64 грн.
Позивач з моменту реєстрації з 09.02.2005 по 31.12.2005 здійснював підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності з отриманням свідоцтва про сплату єдиного податку на 2005 рік № 202594 серії В від 22.02.2005, терміном дії з 09.02.2005 по 31.12.2005.
В IV кварталі 2005 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 перевищив законодавчо встановлений граничний розмір (500000 грн.) виручки від здійснення підприємницької діяльності, про що повідомив відповідача.
За поданими позивачем звітами обсяг виручки за 9 місяців 2005 року склав 386697,55 грн., а за 2005 рік в цілому 1405779, 65 грн.
Відповідно до ст.ст. 1, 2 Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" (727/98)
спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб’єктів малого підприємництва, зокрема, фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Згідно приписів п. 22.10 ст. 22 Прикінцевих положень Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15)
, до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб’єктів підприємницької дальності, діє розділ IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" (13-92)
, який застосовується з урахуванням положень п. 9.12 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Відповідно до пп. 9.12.1, пп. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 вказаного Закону оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту; якщо фізична особа - суб’єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб’єктами підприємницької діяльності.
З наведеного вбачається, що підприємець отримавши інші доходи від здійснення підприємницької діяльності, ніж ті, які можуть обкладатись єдиним податком згідно з правилами, встановленими спеціальним законодавством з питань спрощеної системи оподаткування, повинен сплачувати з цих доходів податок з доходів фізичних осіб.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем перевищені граничні обсяги виручки від здійснення підприємницької діяльності, встановлені Указом Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" (727/98)
, однак помилково вважають, що єдиним наслідком цього може бути лише перехід з наступного кварталу на загальну систему оподаткування.
Якщо підприємець від здійснення підприємницької діяльності, отримав інші доходи, ніж доходи, які можуть обкладатися єдиним податком згідно з правилами, встановленими спеціальними законодавством з питань спрощеної системи оподаткування, такий підприємець повинен з цих доходів сплатити податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності.
Оскільки платник податків в 2005 році перевищив граничний обсяг виручки від здійснення підприємницької діяльності, що дозволяє перебувати на спрощеній системі оподаткування та не включив суму даного перевищення до складу річного оподатковуваного доходу р. 1.3 в декларації про доходи, одержані за 2005 рік та не сплатив податок з доходів фізичних осіб, перевіркою сума даного перевищення включена до складу річного оподатковуваного доходу.
Перевіркою визначено податкове зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2005 рік в сумі 18898,64 грн. у відповідності до копій первинних документів (видаткові накладні постачальників), які підтверджують отримання оплачених товарів в період з 15.11.2005 по 31.12.2005.
Однак судами попередніх інстанцій не перевірено застосування приписів Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15)
на доходи позивача, які перевищують граничні обсяги виручки від здійснення підприємницької діяльності встановлені вищезазначеним Указом Президента (727/98)
.
З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову господарського Полтавської області від 24.04.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2008 у справі № 3/65-08 підлягає задоволенню частково, судові рішення скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, суд –
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві задовольнити частково.
Постанову господарського Полтавської області від 24.04.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2008 у справі № 3/65-08 скасувати.
Справу № 3/65-08 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
.