2а-12208/09/8/0170 Про визнання протиправним та скасування рішення щодо застосування фінансових (фінансових) санкцій - 21.03.2011 Прийняття

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Судак АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної ОСОБА_2 Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 08.02.10 у справі № 2а-12208/09/8/0170

за позовом Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,ОСОБА_4,ОСОБА_2 Крим,98000)

до Державної податкової інспекції в м.Судак АР Крим (вул. Яблунева 10,ОСОБА_4,ОСОБА_2 Крим,98000)

про визнання протиправним та скасування рішення

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної ОСОБА_2 Крим від 08.02.10 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задоволено.

Визнано противоправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м.Судак АР Крим від 01.07.09 №0001002330 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 фінансових санкцій на суму 37200 грн.

Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеним рішення суду, Державна податкова інспекція в м.Судак АР Крим звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної ОСОБА_2 Крим від 08.02.10 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин справи, судом першої інстанції.

Сторони та їх представники у судове засідання не з’явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку. Представник відповідача надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 25.05.09 по 05.06.09 головним державним податковим ревізором-інспектором сектору контрольно-перевірочної роботи відділу оподаткування фізичних осіб ОСОБА_5 та головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб ОСОБА_4 провели планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_3 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.06 по 31.03.09.

Перевіркою встановлено порушення п.9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 (із змінами і доповненнями); ст. 2 Закону України "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства" № 587 від 09.04.1999 відповідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000.

За результатами перевірки було складено акт від 11.06.09 року № 388/17-01/НОМЕР_1 (а.с.6-10).

При перевірці книги обліку розрахункових операцій № НОМЕР_2 було встановлено невиконання позивачем щоденного друку фіскальних звітних чеків.

На підставі акту перевірки від 11.06.09 року № 388/17-01/НОМЕР_1 відповідач прийняв спірне рішення від 01.07.09 року за № НОМЕР_3 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 37200,00 гривень. Фінансові санкції у розмірі 37060,00 грн. розраховані, виходячи із двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.) за кожне невиконання щоденного друку фіскального чеку (тобто 340 х 109 днів), в іншій частині відповідач не зміг надати пояснення про підстави застосування фінансових санкцій на суму 140 грн.. Підставою для застосування фінансових санкцій у сумі 37200,00 грн. в спірному рішенні вказаний п. 4 ст. 17 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

В ході проведення перевірки, було встановлено, що на протязі 109 днів позивач здійснював друкування на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків зі спливом 24 годин, що на думку відповідача є неправомірним, оскільки не забезпечувало щоденного друку звітних чеків.

Позивач не погодився із висновками відповідача з цього приводу, та вважає, що оскільки режим роботи у барі "Аквамарин"цілодобовий, робітники бару працюють по змінам, зміна в барі закінчується у період з 08-00 год. по 09-00 год. наступного дня, а Z-звіт друкується позивачем відповідно до норм чинного законодавства України.

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідач у спірному рішенні посилається на застосування до позивача відповідальності, передбаченої п. 4 ст. 17 Закону України №265.

Пункт 4 статті 17 Закону України №265 встановлює, що за порушення вимог цього Закону (265/95-ВР) до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовується фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування затверджені Постановою Кабінету Міністрів України N 199 від 18.02.2002 (199-2002-п) (далі - Вимоги).

Відповідно до п. 1 Вимог (199-2002-п) , дія цих вимог (далі - фіскальні вимоги) поширюється на реєстратори розрахункових операцій (далі - реєстратор), що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), крім тих реєстраторів, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Пунктом 2 Вимог (199-2002-п) визначені такі поняття як:

-Z-звіт - денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора;

-X-звіт - денний звіт без обнуління інформації в оперативній пам'яті;

-зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

Пунктом 11 Вимог (199-2002-п) передбачено, що реєстратор повинен забезпечувати формування та друкування таких звітів: X-звіту; Z-звіту; звіту про реалізовані товари (надані послуги); періодичних (повного, скороченого).

Пунктом 13 Вимог (199-2002-п) передбачено, що формування Z-звіту повинно виконуватися у такій послідовності:

- друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам'яті;

- обнуління регістрів денних підсумків оперативної пам'яті;

- друкування інформації, що підтверджує обнуління регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсність фіскального звітного чека.

Виходячи з вищенаведеного, Z-звіт –це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора, що друкується суб’єктом господарювання за допомогою реєстратора розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Z-звіт повинен друкуватись суб’єктом господарювання один раз у зміну, а зміною є період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

Відповідно до п. 17 Вимог (199-2002-п) , чек Z-звіту - фіскальний звітний чек повинен додатково містити такі дані (всі підсумки та суми обчислюються за зміну):

-підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожною ставкою ПДВ окремо;

-літерні позначення та відповідні ставки ПДВ у відсотках, а також дати їх останнього занесення (якщо таке занесення проводилося у день друкування даного фіскального звітного чека);

-суми ПДВ за кожною ставкою;

-підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), продаж яких не підлягає обкладенню ПДВ;

-загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) з розбивкою за формами оплати;

-підсумок розрахункових операцій та суми ПДВ відповідно до абзаців другого, четвертого, п'ятого, шостого цього пункту за сумами коштів, виданих покупцям (споживачам послуг), якщо такий підсумок не дорівнює нулю;

-суми готівки за операціями "службового внесення" та "службової видачі";

-кількість касових чеків (квитанцій), виданих за зміну, окремо за реалізованими товарами (наданими послугами) та виданими коштами;

-номер, дату і час друкування фіскального звітного чека;

-повідомлення про обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсність фіскального звітного чека.

Отже на думку відповідача, обов’язковим є друкування фіскальних звітних чеків до 24 години доби, без врахування звітності в роботі об’єкта.

Згідно листа Державної податкової адміністрації України от 07.11.2002 р. N 7501/6/23-2119 (v7501225-02) норма Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" (265/95-ВР) якою передбачений обов’язок щодня друкувати фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в Книгах ОРО враховує особливості роботи реєстраторів розрахункових операцій, які повинні забезпечувати друкування таких звітів не пізніше чим через 24 години після початку роботи.

Отже, враховуючи вищенаведені нормативні акти та беручи до уваги лист ДПА України, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що фіскальний звітний чек має бути роздрукованим у період 24 годин, враховуючи цілодобову систему роботи кафе-бару "Аквамарин", починаючи з першої розрахункової операції у розумінні ст. 2 Закону № 265 після виконання Z-звіту, тобто після виконання фіскального звітного чеку до виконання наступного Z-звіту, який містить дані звіту за період роботи за добу (зміну). Отже період роздрукування Z-звіту за робочу добу (зміну) не повинен перевищувати 24 години з проведення першої розрахункової операції після роздрукування попереднього Z-звіту. Але, під час перевірки відповідачем не з’ясувались дати та час перших розрахункових операцій за перевіряє мий період та не прийнято до уваги змінність роботи об’єкту, порядок роботи кафе-бару "Аквамарин".

Матеріалами справи підтверджується, що кафе-бар "Аквамарин"працює цілодобово, відтак встановлення часу закінчення та початку змінності працівників кафе-бару "Аквамарин"під час перевірки є обов’язковим. У даному разі на думку суду необхідно встановити початок та закінчення зміни у роботі кафе –бару "Аквамарин", що впливає на початком роботи реєстратору розрахункових операцій після попереднього друкування на реєстраторі розрахункових фіскальних звітних чеків.

Законодавцем не встановлено обов’язок суб’єкта господарювання здійснювати щоденне друкування на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків саме до 24:00 год., законодавець зазначає, що Z-звіт повинен бути надрукований не пізніше 24 годин, розрахунок яких починається з першої розрахункової операції після виконання попереднього Z-звіту, тобто у період часу, що не перевищує 24 години з проведення першої розрахункової операції, після виконання попереднього фіксального звітного чеку до виконання наступного Z-звіту, який містить дані звіту за період роботи за добу (зміну).

В акті перевірки № 388/17-01/НОМЕР_1 від 11.06.09 в п. 3.1.4., де зазначено порушення позивачем п.9 ст. 3 закону № 256, перелічені час і дати щоденного друкування Z-звітів та час і дати попередніх щоденних друкувань Z-звітів, та на підставі саме цих данних відповідачем було зроблено висновок про порушення позивачем норм п.9 ст. 3 закону № 256. Але судом першої інстанції встановлено, що для визначення порушення з боку позивача норми п.9 ст. 3 закону № 256, відповідач повинен був встановити не тільки час і дату щоденного друкування Z-звітів та час і дату попереднього щоденного друкування Z-звітів, а і час та дату першої розрахункової операції після виконання попереднього Z-звіту. Також, не було зазначено час і дати перших розрахункових операцій, після виконання попередніх Z-звітів, за період, що перевірявся.

Оскільки рішення про застосування штрафних санкцій від 01.07.09 №0001002330 було складено на підставі акту перевірки № 388/17-01/НОМЕР_1 від 11.06.09, за порушення виявлені при проведенні перевірки та визначені цим актом перевірки, то і рішення про застосування штрафних санкцій до позивача за визначені в акті порушення є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Крім того загальна сума застосованих штрафних санкцій складає 37200 грн., тоді як за виявлені порушення застосовано 37060 (109х340), в іншій частині застосованих штрафних санкцій на суму 140 грн. не вбачається, що стало підставою для застосування штрафних санкцій. Відповідачем не надано пояснень про підстави для застосування штрафних санкцій в іншій частині, а саме на 104 грн.. Отже в цій частині перевіркою не встановлено інших порушень, крім не роздрукування фіскальних звітних чеків, відтак застосування штрафних санкцій на суму 140 грн. є необґрунтованим.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.