К-12723/08-С Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - 14.04.2011 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Господарського суду Чернігівської області від 23.03.2006 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2008 року

у справі № 18/60 (№ 22а-721/08)

за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

У січні 2007 року Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000311720/0 від 09.02.2006 року, № 0000311720/2 від 21.06.2006 року та № 0000311720/3 від 31.08.2006 року.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 23.03.2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2008 року, позовні вимоги задоволено у повному обсязі .

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у м. Чернігові оскаржила їх в касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, податковою інспекцією було проведено комплексну документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 22.08.2003 року по 30.09.2005 року, за результатами якої складено Акт № 57/17-219/2733609294 від 31.01.2006 року (далі –Акт перевірки).

На підставі Акта перевірки та за результатами процедури апеляційного оскарження податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000311720/3 від 31.08.2006 року про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість з податку на додану вартість у розмірі 15 907,50 грн., у тому числі 10 605,00 грн. основного платежу та 5302,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15.04.2005 року між позивачем та СПД ОСОБА_2 було укладено договір доручення.

Відповідно до умов вказаного договору СПД ОСОБА_2 (Довіритель) доручив, а СПД ОСОБА_1 (Експедитор) взяв на себе зобов’язання від імені та за рахунок Довірителя вчиняти такі дії: укладати з третіми особами (Замовниками) договори перевезення, відповідно до умов яких Довіритель наявними у нього транспортними засобами буде здійснювати перевезення вказаних Замовниками вантажів в міжнародному сполученні; складати і підписувати акти здачі –прийняття наданих послуг та інші документи, які свідчать про виконання перевезень, а також необхідні для їх оплати; отримувати від Замовників та передавати Довірителю кошти за виконані останнім перевезення вантажів. За договорами перевезення, які Експедитор укладає з Замовниками відповідно до умов даного договору, права і обов’язки набуває Довіритель.

З метою виконання умов даного договору позивач був зобов’язаний, зокрема, виконувати всю переддоговірну роботу та укладати з Замовниками договори перевезення (як договору на перевезення на певний строк, так і договорів –заявок, заявки міжнародної товарно –транспортної накладної СМR тощо). СПД ОСОБА_2, у свою чергу, був зобов’язаний негайно прийняти від Експедитора усе одержане ним у зв’язку з виконанням доручення, виплатити йому плату за виконання Доручення; виконувати перевезення належним чином відповідно до укладених Експедитором договорів перевезення.

Факт надання послуг з перевезення вантажів безпосередньо СПД ОСОБА_2 підтверджується даними копій міжнародних автомобільних накладних.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість"(далі - Закон України від 03.04.1997 року №168/97-ВР (168/97-ВР) ) об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом (168/97-ВР) , оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг) (підпункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР).

Згідно з пунктом 6.2 статті 6 вказаного Закону при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0"відсотків до бази оподаткування.

Підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР визначено, що у тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки транспортних послуг залізничним, автомобільним, морським та річковим транспортом по перевезенню пасажирів, багажу та вантажобагажу (товаробагажу) за межами державного кордону України, а саме: від пункту за межами державного кордону України до пункту знаходження зовнішнього митного контролю України; від пункту знаходження зовнішнього митного контролю України до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами державного кордону України, а також авіаційним транспортом: від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу та вантажобагажу (товаробагажу) через митний кордон на митну територію України (включаючи внутрішні митниці); від пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу та вантажобагажу (товаробагажу) через митний кордон за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами митного кордону України.

У разі коли поставка транспортних послуг, визначених частиною першою цього підпункту, здійснюється у вигляді брокерських, агентських або комісійних операцій з транспортними квитками, проїзними документами, укладання договорів або рахунків на транспортування пасажирів або вантажів довіреною особою перевізника, операції з таких послуг оподатковуються за ставкою, передбаченою пунктом 6.1 цієї статті.

Отже, право на застосування нульової ставки податку на додану вартість згідно із підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР має лише платник, який безпосередньо надає транспортні послуги з міжнародного перевезення пасажирів та вантажів.

У даному випадку позивач фактично не займався діяльністю з надання транспортно-експедиційних послуг. Укладаючи договори на перевезення товарів із замовниками ПП "Убідь", ТОВ "Автек-Фуд", ТОВ "ТК "Укральянс"та СПД ОСОБА_3, він діяв як довірена особа СПД ОСОБА_2 на виконання умов договору доручення від 15.04.2005 року. Послуги з перевезення вантажів фактично надавались СПД ОСОБА_2, що підтверджується даними товарно-транспортних накладних, де у графах перевізник зазначено саме СПД ОСОБА_2

Як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, об'єктом оподаткування у даному випадку є винагорода, яку отримує довірена особа від платника-перевізника за сприяння у продажу послуг із міжнародного перевезення, що надаються цим платником-перевізником.

Крім того, колегія суддів погоджується з правильністю висновків судів попередніх інстанцій щодо безпідставності висновків податкового органу про виникнення у позивача податкових зобов’язань з податку на додану вартість у розмірі 1811,67 грн. по операції з поставки транспортних послуг ТОВ "ТК "Укральянс"відповідно до договору-заявки від 05.07.2005 року, оскільки така заявка була укладена позивачем від імені СПД ОСОБА_2, і послуги з перевезення повинен був безпосередньо надати перевізник –СПД ОСОБА_2 Кошти по вказаній заявці у розмірі 10 870,00 грн. у подальшому було повернуто ТОВ "ТК "Укральянс"оскільки рейс не відбувся.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій, а вказані судові рішення відповідають вимогам закону і матеріалам справи, у зв’язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни судових рішень.

Згідно з частиною першою статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.