ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" квітня 2011 р. м. Київ К-24717/08
( Додатково див. ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (rs2956295) )
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді: Гончар Л.Я.,
суддів: Бим М.Є.,
Гордійчук М.П.,
Конюшка К.В.,
Харченка В.В.,
при секретарі : Домбровському І.В.,
за участю представника Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області –Куницького В.
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області на постанову Господарського суду Кіровоградської області від 9 жовтня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2008 року в справі за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" до Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області про скасування рішення, –
ВСТАНОВИЛА:
У 2007 році Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз"звернулося до Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області про скасування рішення №43 від 06.11.2006 про застосування до позивача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 9 жовтня 2007 року, залишеною без змін ухвалою дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2008 року, позов задоволено. Скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області № 43 від 06.11.2006.
Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Державна інспекція з контролю за цінами в Кіровоградській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційні скарги, у яких просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Кіровоградській області здійснена перевірка з питання додержання Відкритим акціонерним товариством "Кіровоградгаз"вимог законодавства щодо ціноутворення у 2005-2006 роках, в тому числі правомірності нарахування цільової надбавки до тарифу за природний газ для всіх груп споживачів.
Згідно з актом перевірки, внаслідок безпідставного завищення граничних цін на природний газ для споживачів, за рахунок додавання цільової надбавки до діючих граничних тарифів на природний газ в розмірі 2% ВАТ "Кіровоградгаз"необґрунтовано стягнуто зі споживачів: за період з 15.06.2006 по січень 2006 року - 470 166, 09 грн., за період з січня 2006 року по вересень 2006 року - 945 059 грн., що на думку Держцінінспекції є порушенням порядку встановлення цін на природний газ - п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 р. № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" (1548-96-п) , ст. ст. 9, 10 "Про ціни і ціноутворення".
На підставі акту перевірки №890 від 30.10.2006 Держінспекцією з контролю за цінами з посиланням на ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення", п.п. 3.1, 3.4 Інструкції "Про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами", затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.01 за № 1047/6238 (z1047-01) (надалі Інструкція), прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 43 від 06.11.2006, за яким підлягають вилученню у ВАТ "Кіровоградгаз"в доход державного бюджету 1 415 225,09 грн. необґрунтовано одержаної виручки за порушення державної дисципліни цін та штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки - 2 830 450,18 грн.
Рішення судів попередніх інстанцій, про задоволення позовних вимог, мотивовані тим, що перевірка додержання граничних рівнів цін при реалізації природного газу суб’єктами господарювання та їх відокремленими підрозділами, які проводять діяльність з постачання природного газу, населенню, бюджетним організаціям та підприємствам комунальної теплоенергетики входить до повноважень Державної інспекції з контролю за цінами лише у випадку встановлення Національною комісією з регулювання електроенергетики України у визначеному законодавством порядку, на виконання вимог постанови Кабінету міністрів України №605 від 29.04.2006 (605-2006-п) "Про деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії її "Нафтогаз України", граничних рівнів цін для певної категорії споживачів. Суди вважали, що, відповідачем не доведено факт порушення позивачем формування ціни на газ, який постачається різним категоріям споживачів, з урахуванням визначення договірної (контрактної) вартості товарів (робі, послуг), також відповідачем не доведено що суми 1415225,09 грн. та 1207058,99 грн. є необґрунтовано одержаною сумою виручки внаслідок порушення ним порядку встановлення і застосування цін на природний газ.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на наступне.
Держцінінспекцією визнаний позов в частині суми 624 525,30 грн., в тому числі 208 175, 10 грн. - сума порушення, 416 350,20 грн. - сума штрафу, застосована до ВАТ "Кіровоградгаз"як економічна санкція у рішенні № 43 від 06.11.2006 без урахування строків застосування адміністративно-господарських санкцій.
Статтею 1 Закону України "Про систему оподаткування"ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Розмір і механізм справляння збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік"встановлений збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності у розмірі 2% із зазначенням того, що порядок справляння збору встановлюється Кабінетом Міністрів України. Законом України "Про систему оподаткування" (1251-12) (ст.1), ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік"визначено затверджений і діючий тариф на природний газ та справляння збору у вигляді цільової надбавки та такого тарифу для споживачів усіх форм власності. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2005 №442 (442-2005-п) затверджений "Порядок внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ", відповідно до п. 2 якого об'єктом обчислення збору є вартість природного газу в обсязі, відпущеному кожній категорії споживачів у звітному періоді, яка визначається на підставі актів приймання-передачі газу, підписаних платником та відповідним споживачем (для населення - на підставі облікових документів), з урахуванням відповідного тарифу; платниками є суб'єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які провадять діяльність з постачання природного газу споживачам на підставі укладених з ними договорів.
До повноважень Національної комісії з регулювання електроенергетики України не входить встановлення та регулювання загальнодержавних податків, зборів (обов'язкових платежів).
Її повноваження по регулюванню тарифів, роздрібних та оптових цін, граничних рівнів цін, згідно ст. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)", за період, який перевірявся уповноваженими відповідачем особами, змінювалися.
У п. 1.4 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики від 12.08.1999 № 1043 "Про затвердження Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності (ліцензійних умов) з постачання природного газу за регульованим тарифом" (z0610-99) , наведене визначення тарифу на постачання природного газу як тарифу, який забезпечує покриття обґрунтованих витрат ліцензіата на постачання ним природного газу і розміру прибутку, включаючи податки, обов'язкові платежі та відрахування.
Відповідно до Методики розрахунків тарифів на транспортування та постачання природного газу для підприємств з газопостачання та газифікації, затвердженої постановою Національної комісії з регулювання електроенергетики від 04.09.02 № 983 (v0983227-02) , тариф на постачання природного газу - вартість послуг з постачання 1000 кубічних метрів природного газу, яка забезпечує покриття виправданих витрат, отримання обґрунтованого прибутку, сплату податків, обов'язкових платежів та відрахувань ліцензіата.
Діючим тарифом на природний газ у розумінні п. 1 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ є ціна природного газу для відповідної категорії споживачів без урахування тарифів на його транспортування і постачання споживачам та суми податку на додану вартість.
Відповідно до наказу Держкомпідприємництва України від 25.08.05 №74 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.05 за № 1087/11367 (z1087-05) , тариф на постачання природного газу - встановлений НКРЕ розмір оплати послуг з постачання природного газу за 1000 м. куб. природного газу, ціна природного газу - вартість 1000 куб. м. природного газу, за якою споживачі розраховуються за спожитий природний газ.
Суб'єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які проводять діяльність з постачання природного газу споживачам на підставі укладених з ними договорів, зобов'язані обчислити збір, виходячи з вартості природного газу, враховуючи відповідний тариф, однак без урахування тарифів на транспортування і постачання споживачам природного газу та суми податку на додану вартість.
Відповідно до ст. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 р. № 1548, що діяла у періоді, за який у ВАТ "Кіровоградгаз"проводилась перевірка Держцініспекцією йшлося про граничні рівні цін як: граничний рівень оптових цін на газ природний, що використовується для потреб населення та бюджетних організацій; за погодженням з Мінекономіки - граничний рівень оптової ціни на газ природний для підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій, електроцентралей та котелень суб'єктів господарювання, в тому числі блочних (модульних) котелень в обсягах, що використовуються на виробництво теплової енергії для населення, бюджетних установ, за умови ведення цими підприємствами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води для зазначених споживачів;граничні рівні оптових цін підприємств на газ природний, що використовується для потреб населення (у тому числі для населення, що не використовує його для опалення) та бюджетних організацій; за погодженням з Мінекономіки роздрібні ціни на природний газ для потреб населення, з урахуванням граничних рівнів цін, встановлених для населення Кабінетом Міністрів України.
Тобто, про граничний рівень цін для такої категорії споживачів як промислові споживачі, про яких зазначено у постановах НКРЕ від 14.09.2005 №792 (v0792227-05) , від 27.10.2006 №977, від 29.10.2005 №310, від 21.12.2005 № 1151 (v1151227-05) , погоджених з Міністерством економіки, у постанові Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548 (1548-96-п) не зазначено. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2006 № 605 (605-2006-п) "Про деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"зобов'язано НКРЕ у визначеному законодавством порядку встановити граничні рівні ціни за 1 тис. куб. м. реалізованого природного газу населенню, бюджетним організаціям та підприємствам комунальної теплоенергетики з урахуванням податку на додану вартість і збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу, тарифів на його транспортування і постачання:з 1 липня 2006 р. - в розмірах, що не перевищують:для населення - 414 грн.; для бюджетних організацій - 648 грн.; для підприємств комунальної теплоенергетики - 686 грн.; з 1 січня 2007 року - в розмірах, що відповідають економічно обґрунтованому рівню цін.
Таким чином, тільки у постанові Кабінету Міністрів України від 29.04.2006 №605 (605-2006-п) Національну комісію регулювання електроенергетики зобов'язано у визначеному законодавством порядку встановити граничні рівні цін за 1 тис. куб. м. реалізованого природного газу населенню, бюджетним організаціям та підприємствам комунальної теплоенергетики з урахуванням, в тому числі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу. Тобто, при встановленні Національною комісією з регулювання електроенергетики у визначеному законодавством порядку на виконання названої постанови Кабінету Міністрів України граничних рівнів цін для певної категорії споживачів, перевірка додержання таких граничних рівнів, при реалізації суб'єктами господарювання та їх відокремленими підрозділами, які провадять діяльність з постачання природного газу, є повноваженнями Держцінінспекції.
Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.05 № 442 (442-2005-п) , визначає механізм внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, встановлює об'єкт його обчислення, який не є безпосередньо тарифом на постачання природного газу. За п. 5 такого Порядку контроль за правильністю обчислення, своєчасністю подання розрахунків збору і повнотою його внесення здійснюють органи державної податкової служби у порядку, встановленому законодавством.
Докази того, що ВАТ "Кіровоградгаз"порушено формування ціни на газ, що поставлявся різним категоріям споживачів, з урахуванням визначення договірної (контрактної) вартості товарів (робіт, послуг) за п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", відсутні.
Також колегія суддів погоджується з тим, що Держцінінспекцією не доведено, що сума 1 415 225, 09 грн. та сума 1 207 058, 99 грн. 99 є необґрунтовано одержаною сумою виручки внаслідок порушення ВАТ "Кіровоградгаз"порядку встановлення і застосування цін на газ природний, тобто не доведена правомірність прийняття рішення № 43 від 06.11.2006.
Відповідно до ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно досліджені матеріали справи, вірно встановлений характер спірних правовідносин і до їх вирішення вірно застосовані норми матеріального права. Порушень норм процесуального закону при цьому колегія суддів не вбачає.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області залишити без задоволення, постанову Господарського суду Кіровоградської області від 9 жовтня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2008 року –без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
Судді