Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г., Федорова М.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області

на постанову Амвросіївського районного суду Донецької області від 24 липня 2009 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2010 року

у справі №2-а-2852/09

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області

про зобов’язання нарахувати та виплати щомісячної соціальної допомоги дітям війни, -

26 травня 2009 року ОСОБА_1 (далі –позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області (далі –відповідач) про відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01 січня 2007 року і по теперішній час; зобов’язання УПФУ в Амвросіївському районі Донецької області нарахувати та виплатити недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01 січня 2007 року і по теперішній час.

Позивач зазначив, що він відноситься до категорії діти війни та відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії йому не виплачувалось, просив зобов’язати відповідача здійснити відповідні перерахунки та виплати.

Постановою Амвросіївського районного суду Донецької області від 24 липня 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов’язано УПФУ в Амвросіївському районі здійснити ОСОБА_1 з 26 травня 2008 року нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"з урахуванням фактично виплачених сум підвищення. В решті позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2010 року постанову Амвросіївського районного суду Донецької області від 24 липня 2009 року залишено без змін.

В касаційній УПФУ в Амвросіївському районі Донецької області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Амвросіївського районного суду Донецької області від 24 липня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Позивач –ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії діти війни.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.

При цьому колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом (1058-15) , не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Так, станом на момент виникнення спірних правовідносин, розмір мінімальної пенсії за віком визначений був лише статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування"і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про прожитковий мінімум"прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з підпунктом 7 пункту 2.2 статті 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 (z0441-02) (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів відзначає, що суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини 2 статті 8 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України (254к/96-ВР) і повинні відповідати їй.

Частиною 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Так, Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) та Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" (107-17) дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"було обмежено.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), зокрема, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , а саме: пункту 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону.

Також, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Разом з тим, суди попередніх інстанцій, задовольняючи частково позовні вимоги з урахуванням пропуску позивачем строку звернення до суду та зважаючи на дату звернення позивачем до суду і зобов’язуючи відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача за 2008 рік з 26 травня 2008 року, помилково не встановили кінцеву дату –31 грудня 2008 року, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) було визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) , зміни щодо розміру пенсії дітям війни на 2008 рік та зважаючи на підстави позову, визначені позивачем в позовній заяві.

Оскільки у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, та виходячи з того, що суди зобов’язуючи відповідача здійснити перерахунок пенсії за 2008 рік, починаючи з 26 травня 2008 року, не зазначили кінцевої дати здійснення перерахунку та виплат, суд касаційної інстанції вважає за правильне змінити оскаржені судові рішення, обмеживши період здійснення перерахунку та виплат за 2008 рік датою "31 грудня 2008 року", та зазначивши про необхідність здійснення перерахунку та виплат з урахуванням здійснених позивачу виплат за 2008 рік з 26 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Відповідно до частини 1 статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 225, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області задовольнити частково.

Постанову Амвросіївського районного суду Донецької області від 24 липня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2010 року змінити, виклавши абзац 2 резолютивної частини постанови Амвросіївського районного суду Донецької області від 24 липня 2009 року у такій редакції:

"Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області здійснити ОСОБА_1 з 26 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"з урахуванням фактично виплачених сум підвищення."

В решті постанову Амвросіївського районного суду Донецької області від 24 липня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2010 року залишити без змін.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.